Коли сонячне проміння згасало і Полтавщину вкривала пітьма, місцеві жителі включали газові ліхтарі на вулицях. А у будинках запалювали свічки. Таке освітлення було звичним наприкінці ХІХ століття. Мерехтливі вогники створювали затишок у кімнаті, але такий спосіб розсіювати темряву не можна назвати зручним та ефективним. І пожежі виникали нерідко, і світла було небагато. А тому полтавці з радістю “запросили” у свої оселі електрику. Далі на poltava-name.
30 кінських сил
У 1881 році в Києві та Полтаві встановили перші ліхтарі з дуговими лампами. І світилися вони завдяки так званій машині Грама. Це генератор, що виробляє струм за допомогою магнітного поля і має ім’я бельгійського винахідника. Цікаво, що завдяки кресленням Грама Нікола Тесла сконструював асинхронний двигун, з якого розпочалася промислова революція.
А у 1888 році в Полтаві запрацювала перша невелика електростанція. Цей агрегат мав потужність 30 кінських сил і набирався сил від парового локомобіля. Електростанція розташувалась неподалік Олександрівської вулиці, у дворі будинку родини Варшавських. Пристрій освітлював найближчу дорогу, навчальний заклад та готель.
Більш сильну електростанцію, потужністю 20 кВт, міська управа збудувала в 1900 році на тодішній вулиці Іванівській (тепер це вулиця Гоголя). І тепле веселе світло полилося з вікон драматичного театру, а свічки та канделябри біля сцени замінили на яскраві лампи.
До речі, до 1917 року електроенергія була лише в декількох населених пунктах: Полтаві, Лубнах, Котельві, Кременчуці та Диканьці, пише сайт компанії “Полтаваобленерго”. А у Кременчуці, крім освітлення, з’явився ще й електричний трамвай, який поступово повністю замінив гужовий транспорт.
Електрика — це модно
Тим часом попит на електроенергію зростав. Стало модно мати в кімнатах електричне освітлення. Електроенергію почали використовувати промислові підприємства. Знадобилися ще потужніші генератори. У 1914 році створили проєкт паротурбінної електростанції. А у 1925 році запустили перший турбогенератор потужністю 1000 кВт.
Електростанцію розташували на Миколаївській вулиці (зараз вона називається Старий Поділ). Крім того, в місті збудували 15 трансформаторних підстанцій та простягли до них мережі живлення. Незадовго до початку Другої світової війни на електростанції вже працювало 5 турбогенераторів.
Під час війни станція працювала слабко. Адже деяке обладнання було евакуйовано, а будівлю та частину агрегатів було зруйновано німцями. Після звільнення Полтави інженери намагалися якнайшвидше налагодити повноцінну роботу генераторів. Адже відновлення пошкодженого бомбами міста було неможливе без електроенергії. І доки робітники ремонтували будівлю станції, турбоагрегати працювали на вулиці.
Протягнули мережу до гігантів
У 60-х роках XX століття міська електростанція вже не могла задовольнити потреби промисловості та сільського господарства. Тому 1 жовтня 1966 року вона була зупинена. Проте на Полтавщині вже проводили міжміські високовольтні електромережі. І завдяки цим магістралям можна було отримувати електрику від нових гігантів — Зміївської та Кременчуцької електростанцій.
Як написано в книзі-довіднику “Полтавська область: природа, населення, господарство”, в 1994 році в області було вироблено 1081 млн кіловат-годин електроенергії, що становило 0,5 % від виробництва її в Україні. З середини 1990-х років на території області діяло 200 електростанцій та електроустановок різної потужності.
У той же період зафіксовано обсяг використаної електроенергії — близько 5000 млн кіловат-годин на рік. Найбільше споживання було помічено в промисловій сфері — 60 %, а в сільському господарстві — 20 %. На побутові потреби населення припадало 13 % електроенергії. У травні 1995 року було створено енергопостачальну компанію “Полтаваобленерго”. Вона здійснює виробництво і постачання електричної та теплової енергії в Полтавському регіоні.
