Полтавщина поступово стає центром інноваційного бджільництва в Україні. Місцеві пасічники активно впроваджують нові технології — від сучасних вуликів до біотехнологій, які дозволяють покращувати здоров’я та підвищувати продуктивність бджолиних сімей. Такі підходи допомагають не лише збільшувати врожай меду, а й покращувати стан екосистем, забезпечуючи сталий розвиток галузі та демонструючи, як традиційні ремесла можуть успішно поєднуватися з високими технологіями. Далі на poltava-name.
Сучасне бджільництво Полтавщини
Полтавщина традиційно вважається одним із провідних регіонів України у розвитку бджільництва. Сприятливий клімат, родючі ґрунти та різноманіття квітучих рослин створюють відмінні умови для розведення бджіл і виробництва якісного меду. Регіональні пасіки варіюються від невеликих сімейних господарств до великих промислових комплексів, що забезпечує широкий спектр продукції: мед, прополіс, воскову сировину, маточне молочко та інші продукти.
Бджільництво на Полтавщині має важливе значення не лише для економіки, а й для екології. Бджоли є ключовими запилювачами, сприяючи підвищенню врожайності сільськогосподарських культур та підтриманню біорізноманіття. За останні роки в регіоні активно впроваджуються сучасні методи ведення пасік, які допомагають зберігати здоров’я бджолиних сімей і підвищувати продуктивність. Серед таких методів — вдосконалені вулики, автоматизований контроль за станом бджіл, раціональне годування та профілактика захворювань.
Економічна значущість галузі також висока: продукція полтавських бджолярів має попит як на внутрішньому ринку, так і за його межами. Мед і супутні продукти активно постачаються до інших регіонів України та на експорт, що робить бджільництво важливим складником агропромислового комплексу регіону. Інакше кажучи, сучасне бджільництво Полтавщини поєднує традиції та інновації, забезпечуючи сталий розвиток галузі та екологічний добробут регіону.
Що таке «смартвулики» в Україні?
Історія українського бджільництва поповнилася справжнім технологічним проривом: біля міста Біла Церква в Київській області працює унікальна IT-пасіка, де бджоли живуть у «розумних» вуликах, а пасічник керує ними прямо зі смартфона. Цей проєкт, створений польсько-українською компанією «AmoHive», став першим подібним комплексом не лише в Україні, а й у світі.
Головна особливість IT-пасіки полягає в тому, що вона складається виключно з «розумних» вуликів, оснащених однаковими сенсорами та електронною системою управління. Це дозволяє збирати точні та порівнянні дані про стан кожної бджолиної сім’ї. Усередині вулика встановлені датчики температури, вологості, рівня вуглекислого газу та інші сенсори, а також модуль передачі даних. Зібрана інформація передається на сервер, обробляється програмним забезпеченням і відображається у мобільному додатку. Іншими словами, пасічник у реальному часі бачить усе, що відбувається у вуликах, і може оперативно реагувати на зміни.
Одним із головних завдань розробників стало забезпечення енергетичної автономності. Вулики живляться від сонячних панелей і здатні безперебійно працювати протягом року, передаючи дані на смартфон або комп’ютер. Це дає змогу краще контролювати процес зимівлі бджолиних сімей — критичний етап для пасічників у всьому світі, адже зимова смертність бджіл сягає до 40%.
IT-пасіка змінює саме розуміння бджільництва. Йдеться не лише про мед, який традиційно вважається головним продуктом. За словами розробників, мед — лише «побічний ефект». Головна цінність — це запилення, адже саме бджоли забезпечують врожайність фруктів, овочів та багатьох культур, збільшуючи її на 5–20% залежно від рослин.
Ефективність таких технологій підтверджується і цифрами. З одного IT-вулика вдається отримувати до 90–100 кг меду за сезон. Але ще важливіше те, що «розумні» вулики створюють нові можливості для науки та практичного бджільництва, дозволяючи глибше вивчати життя бджіл і точніше управляти пасікою.
Чи складно працювати з такими вуликами? Розробники зазначають, що потрібен базовий рівень знань з електроніки, програмування та, звичайно, бджільництва. Але для тих, хто готовий навчатися та впроваджувати інновації, IT-пасіка відкриває абсолютно новий горизонт можливостей.
Іншими словами, «смартвулики» в Україні вже не є футуристичною фантазією, а реальним прикладом того, як цифрові технології можуть змінювати традиційні галузі. І хоча поки що така пасіка в країні унікальна, очевидно, що в майбутньому саме подібні рішення визначатимуть розвиток бджільництва. До речі, на Полтавщині є унікальна школа бджільництва — єдина в Україні.
Використання інвертованого сиропу на Полтавщині
Одним зі знакових нововведень у бджільництві регіону стало впровадження інвертованого цукрового сиропу, виробництво якого запустив агропромхолдинг «Астарта-Київ» на базі Новооржицького цукрового заводу. Цей продукт уже давно застосовується в країнах Європи — у Польщі, Німеччині, Франції, Іспанії — як у бджільництві, так і в кондитерській та хлібопекарській промисловості. Тепер українські пасічники отримали можливість скористатися інноваційним рішенням, адаптованим до національних реалій.
Технологію виготовлення сиропу розробляли спільно з науковцями Інституту продовольчих ресурсів Національної академії аграрних наук України за участю польських фахівців. Виробничий процес повністю автоматизований. У варильний котел подають воду, цукор і фермент, запускається процес гідролізу сахарози за ретельно контрольованих температурних параметрів. За один цикл отримують близько 1,3 тонни сиропу, а його приготування триває приблизно сім годин.
Кожна партія проходить обов’язкові лабораторні випробування — перевіряється відповідність технічним умовам, фізико-хімічні показники та безпека для бджіл. Крім того, продукт проходить додаткове тестування в акредитованих центрах, зокрема в Інституті бджільництва НАН України та Державному науково-дослідному контрольному інституті ветеринарних препаратів і кормових добавок. Таким чином, якість і стабільність зберігання сиропу підтверджені науковими дослідженнями.
Європейський досвід демонструє, що інвертований сироп забезпечує бджолиним сім’ям повноцінне харчування, близьке за засвоюваністю до меду. Його використання допомагає зберігати потомство, підтримувати здоров’я сімей та підвищувати їхню продуктивність. За словами фахівців, така підгодівля особливо важлива в зимовий період, коли ризик ослаблення бджіл найвищий.
На Полтавщині одними з перших новинку почали застосовувати у фермерському господарстві «Мгарський мед». Керівник Олександр Ольшанський розповів, що для господарства, яке за шість років зросло від 100 сімей до тисячі бджолиних сімей, впровадження сучасних технологій — закономірний крок розвитку.
На думку експертів і виробників, масове використання інвертованого сиропу здатне стати фактором для підвищення конкурентоспроможності українського меду на світовому ринку. «Астарта-Київ» сподівається, що продукт допоможе пасічникам забезпечити стабільні обсяги якісного меду, а отже — зміцнити лідерські позиції України серед найбільших експортерів.
Запуск виробництва інвертованого сиропу на Полтавщині став важливим етапом модернізації галузі. Ця ініціатива демонструє, як тісна взаємодія науки, промисловості та практичного бджільництва може відкривати нові можливості для сталого розвитку агросектору регіону.
Полтавська медівка отримала всеукраїнське визнання
Полтавщина відома не лише своїм якісним медом, а й відродженням старовинних традицій його перероблення. Одним із яскравих прикладів є діяльність пасічника Миколи Гречаного, який разом із родиною зумів повернути популярність давньому напою — медівці (питному меду). Цей продукт готується шляхом природного бродіння меду, води та натуральних соків, що дозволяє зберегти корисні властивості й надати неповторного смаку.
Історія успіху родини Гречаних розпочалася у 2012 році, коли їхня медівка з додаванням вишні та смородини посіла друге місце на Всеукраїнському конкурсі питних медів. Цей результат став важливим стимулом для подальшого розвитку та експериментів із рецептурами.
У 2019 році напої родини бджолярів були відзначені одразу трьома нагородами — золотою, срібною та бронзовою медалями. А у 2020 році колекція поповнилася ще двома золотими медалями, а також бронзою й сріблом. Як наслідок, полтавська медівка закріпила за собою статус продукту національного рівня, підтвердивши високий потенціал регіону у сфері бджільництва та перероблення меду.
Для вдосконалення технології виробництва Микола Гречаний налагодив співпрацю з Інститутом садівництва, де отримав необхідні технологічні інструкції з виготовлення «медового вина». Такий підхід дозволив поєднати традиційні знання з сучасними науковими методами, що стало запорукою стабільної якості та успішного розвитку виробництва.
Однак на шляху бджолярів виникає чимало проблем. Розвиток галузі ускладнюють кліматичні зміни та зовнішні фактори. Холодна весна і спекотне літо негативно впливають на медозбір, а використання хімікатів на полях без погодження з пасічниками загрожує життю бджолиних сімей. Ці виклики потребують тісного діалогу між аграріями та бджолярами, адже без запилення неможливо зберегти врожайність і екологічний баланс.
На пасіці Миколи Гречаного налічується близько ста бджолиних сімей — майже п’ять мільйонів бджіл. Це справжня «жива фабрика здоров’я», адже продукти бджільництва здавна цінувалися як джерело корисних речовин, мінералів і природної енергії.
Історія родини Гречаних демонструє, що поєднання відданості традиціям, наукового підходу та прагнення до розвитку може не лише зберегти старовинні рецепти, а й перетворити їх на символ сучасної якості. Експерти вважають, що полтавська медівка, уже визнана на всеукраїнському рівні, має всі шанси здобути популярність і за межами країни.
Екологічні виклики та взаємодія аграріїв і бджолярів
Бджільництво на Полтавщині неможливо розглядати окремо від стану навколишнього середовища та сільськогосподарської практики. Саме екологія та взаємодія між аграріями й бджолярами багато в чому визначають успіх галузі, якість меду та здоров’я бджолиних сімей. В останні роки Полтавська область, як і вся Україна, відчуває наслідки кліматичних змін. Затяжні холодні весни скорочують ранній медозбір з ріпаку та акації, а спекотні й посушливі літа призводять до зменшення виділення нектару соняшником та іншими культурами. Для бджолярів це означає зниження медопродуктивності та необхідність шукати нові підходи до підтримки сімей.
Окремою проблемою залишається використання хімікатів у рослинництві. Нескоординовані обприскування та протруювання полів стають однією з головних загроз для бджіл. Масова загибель сімей через пестициди завдає серйозного удару пасікам і підриває довіру між аграріями та бджолярами. Експерти та представники влади, зокрема депутат Полтавської обласної ради Ольга Усанова, наголошують, що без налагодженого діалогу та суворого дотримання правил обробки сільськогосподарських культур неможливо забезпечити сталий розвиток галузі. Адже саме бджоли виконують ключову функцію запилювачів, від яких безпосередньо залежить врожайність фруктів, овочів та технічних культур.
Для мінімізації ризиків і підвищення взаємодії між аграріями та пасічниками на Полтавщині впроваджується платформа «Гранд Експерт», ініційована Департаментом агропромислового розвитку облдержадміністрації спільно з ОС «Обласне об’єднання “Полтавський пасічник”». Платформа забезпечує інформаційну співпрацю між бджолярами, сільськогосподарськими підприємствами та фермерськими господарствами, спрямовану на захист бджіл від впливу засобів захисту рослин під час весняно-польових робіт.
Через систему «Гранд Експерт» бджолярі та аграрії координують розміщення пасік, планують кочівлю, отримують інформацію про дату, час і місце обробки полів, а також про застосування пестицидів. Така комунікація дозволяє знижувати екологічні ризики, захищати бджолині сім’ї та водночас підтримувати ефективне сільськогосподарське виробництво.
Завдяки подібним ініціативам Полтавщина має всі шанси стати прикладом регіону, де бджільництво і сільське господарство розвиваються синхронно, не завдаючи шкоди одне одному. Для цього важливо зберігати баланс: аграрії повинні враховувати інтереси бджолярів, а останні — активно брати участь у розвитку регіональної аграрної політики.
Екологічні виклики — це не лише труднощі, а й стимул для пошуку нових рішень. І якщо Полтавщина зможе налагодити міцне партнерство між аграрним бізнесом і бджолярами, регіон зміцнить свої позиції як лідер українського медового виробництва.
Джерела:
- http://polvet.gov.ua/uk/news/naukovo-praktychna-konferentsiya-suchasne-bdzhilnytstvo-poltavshhyny/
- https://poltava.to/project/6938/
- https://agroter.com.ua/2025/08/14/poltavska-medivka-otrymala-vseukrayinske-vyznannya/?fbclid=IwY2xjawMZLE5leHRuA2FlbQIxMQBicmlkETFOVTRaVkp5Tm1Nbk0zMGpkAR6SL79FojfMLK2KKZ7DNGYjFPrblCmHAZlCZVywuY5k1xRxNUMI_RAtPC2h_Q_aem___kW4TPdFXt_TzqfEuHMmA
- https://poltava.to/project/6938/
- https://nubip.edu.ua/node/57025
- https://agroportal.ua/ru/news/ukraina/na-poltavshchine-pchelovody-priobshchayutsya-k-platforme-grand-ekspert