Лубенський молочний завод — відоме не лише на Полтавщині, а й далеко за її межами підприємство, що випускає молочну продукцію під торгівельною маркою «Гармонія». Уже майже 90 років щодня він постачає українцям те, без чого не обходиться жоден дім: молоко, кефір, сметану, м’який сир, ряжанку, йогурт та багато іншого. Історію цього заводу цілком можна назвати історією країни в мініатюрі: індустріалізація, війна, відбудова, кризи, приватизація і, зрештою, відродження. З’ясуймо, яким було минуле цього знаного підприємства, що виготовляє таку актуальну для всієї України продукцію. Далі на poltava-name.
Як з’явився на Полтавщині Лубенський молочний завод?
Початок 1930-х років у СРСР ознаменувався масштабною індустріалізацією та колективізацією. У молодій державі, яка взяла курс на побудову «світлого майбутнього» у вигляді комунізму, активно будувалися і розвивалися підприємства, зокрема й мережа молочнотоварних ферм. Перед країною стояло завдання зробити перероблення молока централізованим та промисловим. Полтавщина, яка завжди славилася своїми сільськогосподарськими угіддями, розглядалася керівництвом як один із ключових регіонів для розвитку молочної промисловості.
Ідеальним місцем для будівництва нового молочного заводу було обрано місто Лубни, з багатою та цікавою історією. Населений пункт приваблював вигідним залізничним вузлом і розвиненим аграрним виробництвом. Підприємство було створено згідно з другим п’ятирічним планом розвитку народного господарства Радянського Союзу. 28 вересня 1937 року завод було введено в експлуатацію.
Перші успіхи виробництва
За архівними даними, у перший рік роботи підприємство переробляло близько 10 тонн молока на добу — за тими мірками це був дуже гідний показник. Продукція заводу включала тоді пастеризоване молоко, кисляк, сметану та невеликі обсяги вершкового масла. Спочатку вона поширювалася переважно в межах Полтавської області, а також надходила до Харкова та Києва.
Головною особливістю нового заводу був високий рівень автоматизації на той час. Впровадження парових стерилізаторів та охолоджувачів дало змогу збільшити термін зберігання продукції й вивести санітарні стандарти на новий рівень. Уже у 1939 році потужності підприємства були розширені, а колектив налічував понад 80 працівників.
На початок 1940-х років Лубенський молочний завод став важливою ланкою у продовольчому ланцюгу УРСР. Він обслуговував практично все населення Полтавщини, зокрема забезпечував продукцією заклади освіти, дитячі будинки, лікарні та військові частини. На підприємстві активно впроваджували передові напрацювання того часу — наприклад, методи «шокового» охолодження молока та централізованого фасування.
Завод також став одним із перших у регіоні, де почали проводити санітарно-бактеріологічні дослідження продукції безпосередньо на місці, що відповідало суворим вимогам Наркомпроду. До 1941 року підприємство вже переробляло до 20 тонн молока на добу, що за довоєнними мірками було вагомим внеском у продовольчу безпеку Полтавщини та всього Лівобережжя України.
Лубенський молокозавод у роки Другої світової війни
Друга світова війна прокотилася вогненним смерчем по містах і селах Полтавщини. У вересні 1941 року Лубни, як і вся Полтавська область, опинилися під окупацією німецьких військ. Місто було включене до складу райхскомісаріату Україна. Діяльність заводу була припинена. Частину обладнання демонтували та знищили, приміщення — розграбували.
Згідно з архівними даними, багато працівників молокозаводу пішли на фронт. Ті, хто залишився, брали участь у підпільному опорі. Дехто з працівників був висланий або репресований. Виробничі корпуси окупанти використовували як склади та приміщення для потреб вермахту. Лубни були звільнені 18 вересня 1943 року 337-ю стрілецькою дивізією РСЧА, якій згодом було присвоєно почесне найменування «Лубенська». Після звільнення розпочалося активне відновлення міського господарства.
Звільнення та перші кроки до відновлення виробництва
Після визволення Лубен перед місцевою владою та жителями постало надзавдання: відновити об’єкти життєвого значення. Лубенський молокозавод увійшов до переліку першочергових підприємств. Уже в 1944 році, попри гостру нестачу ресурсів, колектив розпочав відновлювальні роботи. Заново збудували корпус пастеризації, запустили старі котли, відремонтували холодильне обладнання.
Виробництво молочної продукції на заводі поновилося на початку 1945 року. Потужності були скромними — не більше 5 тонн молока на добу, але це стало вагомим моральним та економічним сигналом: Лубни повертаються до життя. У повоєнні роки завод активно розширювався. У 1947–1948 роках на підприємстві встановили нові центрифуги та сепаратори. Робітники налагодили випуск вершкового масла й казеїну. Наприкінці 1940-х років виробництво досягло довоєнного рівня — близько 20 тонн молока на добу, а до 1950 року навіть перевищило його.
Особливу увагу приділяли якості продукції: завод одним із перших в області отримав право працювати за державним планом постачання установам соціальної сфери. У 1949 році на підприємстві була створена власна лабораторія контролю якості. Для того тяжкого післявоєнного часу це був серйозний технологічний прорив.
Варто підкреслити, що історія відновлення Лубенського молокозаводу — це передусім історія його людей. Працівники підприємства докладали неймовірних зусиль, аби відновити виробництво. Вони власноруч відновлювали обладнання, утеплювали цехи, виготовляли бетонні плити з підручних матеріалів. Уже у 1950-х роках завод став повноцінним харчовим підприємством обласного значення.
Модернізація та зростання виробництва в радянську епоху
Справжньою золотою ерою для Лубенського молокозаводу став період з 1960-х по 1980-ті роки. Підприємство в умовах загальної економічної стабільності та державної підтримки харчової промисловості активно розвивалося. Довоєнні масштаби виробництва були збільшені в рази. На початку 1960-х років завод зазнав комплексної модернізації: було збудовано нові виробничі корпуси, встановлено автоматизовані лінії розливу молока, кефіру та ряжанки у скляну тару, запущено установки для виробництва сухого молока та вершкового масла. Потужності зросли у кілька разів. Уже до середини 1970-х років молокозавод переробляв до 80 тонн молока на добу, а в пікові сезони — понад 100 тонн.
У цей період на заводі виробляли широкий асортимент молочної продукції: пастеризоване та стерилізоване молоко, сметану, вершки, кефір, ряжанку, кисле молоко, вершкове масло, сиркові маси, сухе молоко. Особливу популярність мали масло та кефір. Продукція постачалася не лише у магазини Полтавської області, а й до інших регіонів України.
Крім того, у рамках централізованих постачань молокопродукти з Лубен відправлялися до інших республік СРСР. У цей же період завод активно впроваджував передові на той час технології, що забезпечувало зростання якості продукції.
Часи незалежності: виклики та трансформації
Розпад Радянського Союзу у 1991 році став переломним моментом для всієї промисловості України. Лубенський молокозавод, як і тисячі інших підприємств, опинився в нових і дуже жорстких реаліях. Старі коопераційні ланцюги зруйнувалися, централізована система постачань зникла, доходи населення різко впали, а гіперінфляція зробила неможливим довгострокове планування. Молочна галузь, що значною мірою залежить від сезонності, постраждала однією з перших. Постачання молока від господарств почали скорочуватись, сільськогосподарські підприємства масово приватизувалися. На заводі почали шукати способи виживання.
Уже у середині 1990-х на підприємстві розпочалася обережна трансформація. З’явилися перші установки для фасування продукції в плівку та пакети типу Tetra Pak. Розпочалася серйозна робота з розширення логістичних маршрутів. Перед підприємством постали нові завдання: тепер продукцію потрібно було не лише виготовляти, а й активно продавати в умовах жорсткої конкуренції.
2002 рік Лубенський молокозавод завершив із чистим прибутком 5 мільйонів гривень. У червні 2004 року підприємство отримало сертифікат відповідності системи управління якістю згідно зі стандартом ISO 9001. Також підприємство володіє іншими сертифікатами якості. У 2004 році завод увійшов до десятки найбільших виробників молочної продукції в Україні. Потужності дозволяли переробляти 130 тонн молока на добу. В асортименті було 64 види молочної продукції, зокрема біфілайни, біфілакти, сироватка, морозиво, сирні десерти.
Економічна криза 2008 року дещо погіршила становище заводу, проте вже до 2010 року ситуація стабілізувалася. На початку 2011 року Лубенський молокозавод випускав понад 250 найменувань продукції, серед яких 30 видів напівфабрикатів та готових кондитерських виробів.
Свій 80-річний ювілей Лубенський молокозавод відзначив встановленням рекорду України. На підприємстві виготовили ювілейний сирок вагою 80 кілограмів. Він виявився точною копією звичного сирка, тільки в 8 000 разів більший.
Підприємство продовжує розширювати асортимент, витрачаючи до 60% прибутку на технічне переоснащення. Розгалужена логістична мережа «Гармонія» охоплює майже всі регіони України.