Розвиток науки зумовлює успіх тієї чи іншої держави. Адже науковий потенціал є доказом для всього світу, що конкретна країна здатна запропонувати розумне розв’язання певної глобальної проблеми, і, звісно, запропонувати щось нове. У частині останнього ми маємо на увазі розробки, дослідження та відкриття.
Poltava-name розповість більше.
Саме тому в цивілізованих країнах прийнято інвестувати в науку і виділяти на неї великі кошти. А все тому, що окрім розвитку науки, такі ініціативи стимулюють вчених, і викликають у них інтерес до відкриття чогось нового та невідомого.
Говорячи про Україну, варто зазначити, що ця країна також багата на талановитих науковців. І багато хто з них у той чи інший час запропонував світові справді унікальні речі.
Проте, коли розумні люди об’єднані одним колективом, тоді результати їхньої діяльності стають по-справжньому вражаючими.
Доказом цього є гравіметрична обсерваторія Полтави. Саме про її історію ви можете докладніше дізнатися із цієї статті.
Початок
Історія Полтавської гравіметричної обсерваторії розпочалася у 1926-му. Саме тоді там, де колись розташовувалася садиба такого художника, як Григорій Мясоєдов, з’явився цей унікальний заклад.
Мета діяльності останнього полягала в тому, щоб вирішувати комплекс задач геофізичної та астрономо-геодезичної спрямованості. Вони допомагають вивчати Землю як планету, і звичайно, виявляти родовище тієї чи іншої корисної копалини.
Додаткові завдання
Крім цього, вчені мали займатися фундаментальними завданнями. Зокрема, ми говоримо про те, що науковим діячам необхідно було вивчати земні припливи (деформації, місцем появи яких є тверде тіло Землі) та обертальний рух нашої планети.
Важлива подія
14-те липня 1927-го ознаменувалося установкою на станції маятників і телескопа. Згодом вони допомагали проводити астрономічні дослідження.
Цінні результати
Важливо зазначити, що протягом 1926-1938-х співробітникам обсерваторії вдалося визначити, як прискорюється сила тяжіння у багатьох місцях тодішньої Української Радянської Соціалістичної Республіки (УСРР). І згодом ці дослідження стали основою створення гравіметричної карти республіканської території.
Новий предмет дослідження
У 1939-му в обсерваторії почали спостерігати за двома яскравими зенітними зірками. До того ж цей процес відбувався паралельно з проведенням геофізичних робіт і чималої кількості астрономічних спостережень.
Зокрема, вчені стежили, як змінюється широта, і навіть досліджували особливості того, як обертається Земля.
Воєнний час
Коли почалася війна через те, що до Полтави наблизилася лінія фронту, співробітників обсерваторії евакуювали в далекий Іркутськ.
І лише в 1948-му полтавські вчені змогли відновити дослідження в рідному місті.
Так, вони почали вивчати приливні деформації Землі. Мета цього полягала в тому, щоб дослідити внутрішню будову та динаміку, властиву земній корі.
Окрім цього, у післявоєнний період було проведено чимало гравіметричних спостережень у різних українських містах. А це згодом спричинило уточнення певних важливих геофізичних параметрів.
Техніка
На початку 1982-го обсерваторія була оснащена рефрактором, двома телескопами, призмовою астролябією, горизонтальними маятниками та високоточними гравіметрами.
Дебютант
Не менш важливим є той аспект, що Полтавську гравіметричну обсерваторію сміливо можна вважати світовим дебютантом в частині обчислення добової нутації. Це астрономічне спостереження дозволило досягти підтвердження, що рідинне ядро Землі існує.
Фото: wikipedia