Навіщо у 1926 році створили Полтавську гравіметричну обсерваторію? Вчені сподівалися вирішити не лише невідкладні астрономічні завдання, а й провести важливі геофізичні дослідження. Наприклад, вивчити деформацію Землі, що виникає через вплив Сонця та Місяця, виявити родовище корисних копалин, а також точно визначити, як обертається наша планета. Далі на poltava-name.com.
Де залізо, а де нафта?
Обсерваторію облаштували на території колишньої садиби художника Григорія Мясоєдова. Але чому астроном Олександр Орлов, перший директор обсерваторії, вибрав це місце?
“Орлов запланував організувати унікальну обсерваторію: астрономічну, геофізичну та геодезичну, комплексну. Для астрономічних спостережень треба було, щоб обсерваторія розташовувалася на паралелі 49,5 градуса. Чому саме ця паралель? Тому що академік Орлов запланував проводити спостереження не тільки вночі, але і вдень. На паралелі 49,5 градуса кульмінують або проходять високо в зеніті дві яскраві зірки – альфа Персея і ета Великої Ведмедиці. І якщо потужний телескоп направити в небо, в зеніт, то такі зірки можна бачити не тільки вночі, а і вдень”, – розповів науковець обсерваторії Микола Тищук інтернет-виданню “Суспільне” (suspilne.media).
Крім того, тут мали намір використовувати чутливі геофізичні прилади, які могли постраждати від зовнішнього середовища, а в покинутій тоді садибі були зручні підвали. Там і заховали геофізичне обладнання. Влітку 1927 року на станції встановили два потужні маятники і телескоп для ведення астрономічних досліджень.
У період 1926-1938 років вчені визначали вчені визначали прискорення сили тяжіння у 500 населених пунктах України, і таким чином було створено гравіметричну карту. “Це потрібно було для розвитку сільського господарства, для пошуку корисних копалин. Якщо сила тяжіння в якомусь місці велика, це означає, що в цій точці залягають важкі породи, наприклад, залізна руда, вугілля. Якщо значення сили тяжіння відрізняється в менший бік., це означає, що там залягають нафта чи газ”, – уточнив Микола Тищук.
Прогноз землетрусів
Цікаво, що завдяки Полтавській обсерваторії вперше в історії науки вчені підтвердили наявність рідинного ядра Землі. Крім того, на станції аналізують рухи земної кори для прогнозування землетрусів. На підставі багаторічних спостережень динаміки земної поверхні розроблено методику прогнозування сезонних вертикальних рухів шарів ґрунтів виключно за даними атмосферних опадів.
Фахівці аналізують небезпечні геофізичні явища природного та техногенного походження. Виконують теоретичні дослідження сучасних геотектонічних процесів та проблем практичного нафтогазовидобутку. Вивчають обертальний рух Землі та пов’язаних з ним геодинамічних явищ методами космічної геодезії та оптичної астрометрії.
“Подорож” поза галактикою
А ще вчені лабораторії досліджують радіовипромінювання, що випускається нашою “рідною зіркою”. “Все, що відбувається на Сонці, через випромінювання, через радіацію, через гравітацію впливає на Землю. Будь-які зміни у випромінюванні Сонця серйозно впливають на біосферу, тобто на все живе на нашій планеті, а також на нинішню космічну техніку”, – розповідає Микола Тищук.
Крім Сонця, серед близьких досліджуваних космічних об’єктів – система планети Юпітер та її супутника Іо. За словами астрономів, цей супутник унікальний тим, що на ньому є діючі вулкани. Вдивляються вчені й у далекі, галактичні та позагалактичні небесні тіла. “Це об’єкти, які віддалені від нас на мільйони і мільярди світлових років. Світловий рік − це така відстань, яку проходить промінь світла за один рік на швидкості 300 тисяч кілометрів за секунду”, – каже Микола Тищук.