“Виховувати любов до природи та бережливе ставлення до неї, як і почуття небайдужості до світу в цілому, потрібно з дитячого віку”, — саме так вважає прогресивна вчителька Аліна Перепелиця з Покровського опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ст. Решетилівської міської ради. Пані Аліна навчає своїх вихованців дбати про навколишнє середовище та про людей, які цього потребують, і постійно впроваджує з ними на перший погляд маленькі, але насправді дуже корисні еко-ініціативи та підтримує благодійні акції. Далі на poltava-name.
Малеча вчиться дбати про птахів і тварин
Зима з дня на день все більше показує норов. Тож вчителька зі своєю дітворою скоро, як і минулоріч, візьмуться робити еко-годівниці для місцевого птаства. Навіть для маленьких дітей це цікава робота, яка легко вдається. Беруть корм для папуг, або різні злакові культури, горішки, насіння й інші пташині смаколики, додають у суміш борошно та воду. Із тіста, що утворилося, гуртом формують такі собі “пряники” кругленької чи інших форм. У кожному “прянику” — отвір. Коли вироби підсохнуть при низькій температурі в духовій шафі чи просто так, туди прилаштують стрічки, щоб прив’язати гостинці для пташок на гілочки дерев.
Діти вішають такі поживні годівниці і на подвір’ї школи, і на домашньому. Пташки з’їдають смаколики до крихти. Вчителька робила з учнями і годівнички традиційні, але каже, що все нове більше привертає дитячу увагу. Та, мабуть, і пташину теж!
Щодо звичайних годівниць, то школярі, їх батьки та навіть односельці добре пам’ятають учнівський флешмоб, коли класна родина під керівництвом Аліни Перепелиці виготовляла традиційні пташині будиночки, постійно підсипала туди ласощі для пташок, робила про це фото і відео та публікувала у соцмережах, щоб і інших заохотити на цю справу. При цьому еко-активісти наголошували, що найбільш універсальний корм для пернатих, що зимують в Україні — насіння соняшника. Його люблять і зерноїдні пташки, і синиці, дятли, повзики. Жири з насіння дають птахам енергію під час морозів.
Смакує пернатим і насіння кавунове, гарбузове, просо, овес, пшениця. А ще насіння інших рослин, особливо злаків. Таку турботу оцінять горобці, зеленяки, щиглики. Сушена горобина і глід — страва для снігурів і омелюх, як і насіння клена та ясена. Несолоним салом, яловичиною радо ласують синиці, дятли, повзики і деякі інші пташки. Шишки, жолуді, горіхи — раціон шишкарів, дятлів і сойок, а ще ним ви привабите… білок. Для підгодівлі птахів підійдуть і несолоне вершкове масло, круто зварене і натерте на тертці яйце, домашній сир, шматочки яблук.
Не забуває турботлива дітвора і про тварин. Серед добрих справ у цій сфері — збір кормів для мешканців еколого-натуралістичного центру та для тварин із притулку.
Пластик — на переробку, шкідливі відходи — на утилізацію
Перелік добрих справ вчительки та її класної родини далеко не обмежується допомогою братам нашим меншим. Діти і педагог неодноразово активно збирали і сортували за кольорами сотні пластикових кришечок, таким чином беручи участь в еко-ініціативі й готуючи “смаколики” для символічної іграшки Пластикожуя. Назбиране в рамках спецпроекту відправляли на переробку в Ужгород і Херсон. А натомість (у підтвердження того, що пластик може мати друге життя) отримували з переробленої сировини своїх кришечок іграшки.
Діти мають досвід і власноруч, заради збереження природи, створювати поробки із того, що зазвичай викидається у смітник: так, приміром, провели з учителькою челендж по виготовленню масажного килимка, іграшок з пластикових ємностей, лампочок. За власним бажанням учні разом з батьками вдома виготовляють і еко-торбинки, заради альтернативи пластиковим пакетам, а отже — заради збереження планети. А від продажу своїх виробів навіть виручають кошти на благодійність.
Активна команда постійно збирає використані батарейки, люмінісцентні лампи та агітує оточуючих також так робити. Щоб відходи, які відслужили своє, були правильно утилізовані і не приносили шкоду довкіллю. За участь у одному з екологічних конкурсів від компанії “Кернел” дітвора отримала контейнери для сортування пластику, батарейок та паперу.
А у вересні 2021 р. у школу до ініціативної малечі завітав “Екобус” — автівка, що збирає на утилізацію шкідливі ековідходи в регіоні.
З ініціативами — до дорослих односельців
Діти у класі прогресивно мислять і ростуть ініціативними. Так, наприклад, один з них запропонував провести агітаційну роботу в рідному селі. Однокласники ідею підтримали. Разом діти створили плакати із закликами ощадливо використовувати енергію та інші природні ресурси і пішли в люди вулицями Покровського. Діти закликали перехожих вимикати світло, коли виходиш із приміщення, та прилади, якими не користуєшся, використовувати енергоефективну техніку, енергозберігаючі лампи, світлорегулятори і датчики, які автоматично вмикають освітлення при появі людини і т.п. А ще малеча ділилися порадами економії електроенергії, води. Осінньої пори дітвора ще й аргументовано закликає односельців не спалювати листя, а компостувати рослинні рештки та удобрювати ґрунт.
Діти пропонують жителям Покровського разом дбати про довкілля. На їх думку і на переконання вчителя, корисними будуть навчання для дорослих і малечі щодо правильного сортування сміття, уроки на природі, створення нових речей із непотрібних, облаштування пункту збору вживаних речей (одяг, взуття, книги, посуд і тп), висадка рослин, колективне прибирання лісосмуг і річкових зон та інші корисні екологічні акції.
Добрі справи повертаються добром
При першій нагоді діти з учителькою висадять виграні в конкурсі Flowers4School десятки цибулин тюльпанів. До речі, щодо квітів, у класі з’явилася чудова традиція: замість дарувати вчительці на перше вересня букети — направити ці кошти на благодійність. “Так ми подаруємо комусь маленьку надію на одужання, а не викинемо купу квітів у смітник через пару днів, — каже пані Аліна і додає. — Мої діти — правильний приклад для інших!”.
Повесні дітвора радо досліджує городики на класних підвіконнях, проводить акції заради збереження червонокнижних та інших первоцвітів, щоб запобігти масовому збору підсніжників, конвалій, цикламенів та крокусів серед односельців. Разом з дорослими діти вчаться правильно заготовляти березовий сік.
За свої добрі справи для довкілля вихованці Аліни Перепелиці отримують купу задоволення, а ще — перемог, призів і подяк у різних конкурсах. Наприклад, здобули можливість побувати в регіональному ландшафтному парку “Диканський” (діти з ініціативи вчительки та за допомоги своїх родин зробили оригінальні будиночки для комах).
Учні радо організовують виставки родинних виробів. Так новорічно-різдвяні поробки примудрилися не лише показати, а й продавати на онлайн-ярмарку, а отримані кошти витратили на благодійність.
Що ж то за вчителька?
Саму пані Аліну любити і дбати про природу навчили її батьки, за що вона дуже вдячна. Аліна Дмитрівна розповідає прикметну історію зі свого дитинства.
“Батьки, серед іншого, навчили мене доносити сміття до смітника! Любити і цінувати все живе, що мене оточує. У дитинстві була ситуація, коли я везла свого молодшого брата на велосипеді (він був ще дуже маленьким) і братик викинув папірець з-під цукерки. Я цього не бачила, бо малий сидів позаду. В той час тато випадково йшов слідом. Він підняв той папірчик, приніс додому, викинув у смітник і сказав мені надалі бути уважнішою… Мені було дуже соромно. Але я вдячна за ту ситуацію! Я дуже ціную природу та її чистоту. Моя власна дитина теж знає змалечку, що сміття треба нести до урни на вулиці, або додому, щоб потім викинути. І дуже дивується, чому цього не розуміють багато дорослих… Ми разом з дітьми боремося за благополучне майбутнє, за природу, щоб вони жили в чистому довкіллі, щоб не змушені були шукати чистої води, чи не залишилися без інших природних ресурсів”, — каже співрозмовниця.
У Пані Аліни близько 10 літ педагогічного стажу. Вона надзвичайно активна і ініціативна особистість. Подолати біговий марафон, взяти участь у туристичному поході, в забігу зі спортивного орієнтування, піднятися в гори і тому подібне — це для неї залюбки, а якщо це ще й в тандемі з благодійною ініціативою — то тим паче. З початком широкомасштабної війни вчителька ще й волонтерить, зокрема готує випічку для воїнів, а доня Іванка (на фото вище разом з мамою) допомагає і нерідко поруч малює натхненні малюнки для захисників.
Гуртом по змозі ще й волонтерять
Не лише вчителька, а й її дітвора по змозі волонтерять. Класна родина проводила благодійний ярмарок для ЗСУ. Разом донатили й на потреби захисників у скриньки допомоги. Минулого вересня діти та батьки знову прийшли до школи без квітів.
“Пишаюся своєю супергеройською родиною. Замість них вони принесли кошти, на які купили тепловентилятор для наших захисників. Звичайно, що це не байрактар чи якісь ракети, але маленьку потребу наших хлопців ми змогли закрити… Нехай нашим супергероям буде тепленько не тільки від цього вентилятора, а й від тепла наших сердечок”, — коментувала тоді у соцмережі вчителька.
На кошти, які діти заробили від продажу лимонаду, придбали 10 саперних лопат для фронту. Сама вчителька виготовляє прикраси для волосся і 50% від продажу своїх “бантиків, які теж можуть допомагати”, перераховує на допомогу армії. Учні з Аліною Дмитрівною долучилися до збору монеток для покриття потреб захисників, закликали небайдужих односельців підтримати ініціативу і дякували закладам, які дозволили розміщення в себе банок для збору коштів. Разом класна родина збирає смаколики для найкрутіших супергероїв ЗСУ, діти печуть з батьками солодощі, по змозі купують речі першої необхідності для армії, несуть консервацію, овочі і фрукти, які заготовили в теплу пору, і знову ж малюють.
Традиційно класна родина долучається до зборів коштів на лікування хворих, на подарунки для дітей з малозабезпечених категорій. Кілька разів діти брали участь у благодійній акції “Ялинка янголів”, коли треба було відвідати один з ТРЦ у Полтаві, взяти янголятко із ялинки, де написані бажання дитини, та виконати хоча б одне з них… Бо ж дитячі мрії мають збуватися!