Макухівське звалище знаходиться недалеко від Полтави, а точніше за півтора кілометра від неї.
Poltava-name розповість більше.
Це місце є саме звалищем, і відповідно до всіх норм воно не належить до полігону, куди вивозяться тверді побутові відходи.
З чого все почалося
Важливо зазначити, що Макухівське сміттєзвалище не проєктували і не перебудовували відповідно до всіх стандартів. А все тому, що в повоєнний час місцеві жителі не хвилювалися про те, куди слід вивозити відходи, і що далі з ними буде.
Після того, як Полтаву звільнили від німецьких загарбників, місто почали активно відбудовувати. При цьому пісок везли звідти, де розташовувалася Біла гора (це місце, де згодом розташувалося звалище). А до гори привозили все будівельне сміття у вигляді уламків, залишків будівель тощо.
Після цього туди почали привозити відходи з полтавських підприємств та стоки, бо тоді Полтава була позбавлена каналізації.
Таким чином, згодом піщана гора стала сміттєвою “прорвою”.
Перевищення всіх норм та правил
Все це призвело до того, що звалище зайняло територію, яка становить понад сімнадцять гектарів! І це при тому, що відповідно до норм сміттєзвалища може займати не більше п’ятнадцяти гектарів.
Щодо терміну існування звалища, то він давно перевищив шістдесят років. Це попри те, що ще в 2000-х обласна санітарно-епідеміологічна служба зробила висновок про те, що звалище сильно переповнене, і його необхідно рекультивувати.
І це не дивно, адже висота “сміттєвих гір” на звалищі перевищує десять метрів. 2006-й ознаменувався заявами полтавських екологів щодо того, що звалище є переповненим на сто десять відсотків. І щороку її в середньому поповнюють сто тисяч тонн відходів.
Важливі проблеми
Говорячи про Макухівське сміттєзвалище, варто зазначити, що відносно нього існують певні фактори, пов’язані з великою небезпекою.
Так, один з основних факторів представлений фільтратом, який чинить сильний негативний вплив на екологію. Йдеться про стічні води, джерелом виникнення яких є атмосферні опади. Ну, а товщина полігону призводить до того, що всі вони збираються на його дні.
Крім цього, фільтрат є речовиною, яка має складний хімічний склад та яскраво виражений неприємний запах. Головні джерела виникнення фільтрату представлені батарейками, акумуляторами, побутовою хімією, будівельними матеріалами (залишками фарби, лаку, клею), “економними” лампами, у складі яких є ртуть.
Після того, як фільтрат проникає через відходи, він поповнюється великою кількістю токсичних речовин. Після цього фільтрат починає стікати у ґрунт, ґрунтові та підземні води, а потім у річки, – Ворсклу та Коломак.
Через те, що фільтрат проникає в ґрунт та ґрунтові води, починається сильне забруднення екології. Причиною цього стають органічні та неорганічні склади, а також яйця гельмінтів та патогенні мікроорганізми.
Згодом фактично все це п’ють місцеві жителі, які користуються водою з колодязів.
Крім цього, слід зазначити, що органічні складові відходів призводять до виникнення метану. Ми говоримо про безбарвний газ, який також позбавлений запаху. У природних умовах цей газ виникає через те, що без доступу повітря гниють рослинні останки. Саме тому його часто називають “болотним газом”. Ну, а при попаданні повітря чи кисню метан призводить до появи вибухової суміші.
Ще одна важлива проблема представлена тим, що через звалища поширюються небезпечні захворювання. Харчовим сміттям, яке становить 25-40 відсотків усіх відходів, харчуються комахи, щури, птахи та собаки. Сприятливі умови призводять до розмноження хвороб. Ну, а вони зі звалища переносяться туди, де мешкають люди.
Йдеться про такі хвороби, як холера, черевний тиф, дизентерія, туберкульозна паличка тощо.
Фото: suspilne