Іван Якимович Фальковський – скромний, добродушний та відкритий чоловік, що народився в невеликому полтавському селі в родині священника. Коло його наукових та творчих інтересів, здавалося, не має кордонів. Він знав кілька мов, відмінно володів основами філософії та богослов’я, був літератором. Але найбільшої слави зажив як астроном та математик. Далі на poltava-name.
Освіта по усьому світу
Іван Якимович Фальковський народився у 1762 році в селі Білоцерківці Пирятинського району Полтавської області. Батько прагнув дати ґрунтовну освіту сину, тому відправив його у Київську академію. Той був змушений багато працювати, заради майбутнього благополуччя сина. Згодом Іван навчається у Пресбургській гімназії у місті Братислава, а наступного року у Будапешті в Пештській королівській гімназії. Під час навчання юнак проявляє особливий інтерес до точних наук. Але за кілька років його батько раптово помирає, і хлопець лишається сам на сам у чужому місті.
Він пройшов курс філософських і математичних наук в Будімському університеті в Угорщині. Заробляв тим, що працював в канцелярії російського посольства і давав приватні уроки. У 1883 році Іван Фальковський повертається до України, де вступає у Київську академію і вивчає богослов’я, єврейську та французьку мови. Завдяки неабияким успіхам, його приймають на посаду вчителя арифметичного класу.
Після закінчення навчання Фальковський лишається в академії і викладає математику, астрономію, латинську мову, богослів’я та філософію. Згодом власноруч складає кілька підручників з математики. До кола його інтересів входить географія, астрономія, піротехніка, хронологія, архітектура цивільна та військова.
Телескопи, місяцеслови та сонячні годинники
Улюбленим місцем Івана Якимовича був телескоп у альтанці на Володимирській гірці. Він вважав астрономію наукою, що здатна пояснити усі явища та властивості світу.
Фальковський вивчає кеплерову теорію руху планет, визначає дві групи планет: першокласні планети, тобто ті, які обертаються навколо сонця, та решту — супутникові. Вчений досліджує рух Місяця і розраховує час майбутніх сонячних затемнень. Він також довів, що комети не мають власного світла, їх хвости складаються з безлічі випарів, які продукує ядро.
В межах дисципліни геометрія науковець розглядав проблеми фігури і розміри землі, широти та довготи земних точок. Визначив, що планета своєю формою нагадує фігуру кулі, яка на полюсах є нижчою, ніж на екваторі. Практичні розробки Фальковського стосувалися того, як самостійно зробити телескоп та зоряні, сонячні, місячні годинники за спеціальними схемами. Він розробив «Київські місяцеслови», тобто місячні і сонячні календарі.
Завдяки його сприянню в академії було відкрито фізико-математичний кабінет, оснащений земними і небесними глобусами, повітряними насосами, електричною машиною, телескопом, барометром, сферами Коперніка тощо. Пізніше велику обсерваторію він відкрив при Михайлівському Золотоверхому монастиреві.
Протягом 1803 року Іван Фальковський очолював Київську академію, наступного року відмовився від посади через незадовільний стан здоров’я. Після звільнення з-під його пера вийшла неординарна книга “Короткий порадник про лікування хвороб простими засобами”.
Ще під час наукової роботи Іван Якимович прийняв монашество під ім’ям Іринея. Сан єпископа мав з 1808 року. А на схилі літ оселяється в Михайлівському монастирі, веде відлюдне життя там і помирає 1823 року. Похований у Михайлівському Золотоверхому соборі, місце поховання знищили 1936 року.