Полтавські ґрунти надзвичайно родючі. Але менталітет “а після мене хоч потоп” призводить до непоправних наслідків.. Полтавські аграрії завдають великої шкоди довкіллю. Теоретично чорноземи можуть прогодувати світ, але на практиці вони піддаються грабіжницькому землеробству та ерозії ґрунту, вимиванню ґрунту в результаті нестійкої практики, спричиненої оранкою, монокультурами, зрошенням, удобренням, паровими системами тощо. Далі на poltava-name.
Ґрунти Полтавщини
На переважній більшості території Полтавщини землі представлені чорноземом. Чорнозем є дуже родючим ґрунтом, який дає високі сільськогосподарські врожаї та пропонує чудові агрономічні умови для виробництва сільськогосподарських культур, особливо зернових та олійних культур. Він багатий фосфорними кислотами, фосфором і аміаком. Чорнозем також містить високий відсоток гумусу (до 15% порівняно з 4% у середніх ґрунтах), який є органічною речовиною, що складається з розкладених рослинних або тваринних речовин. Коли він розкладається, колір ґрунту стає темнішим і збільшує агрегацію ґрунту та здатність залучати й утримувати поживні речовини.
Гумус – це органічні кислоти, складні молекули, що утворюються після розкладання частин рослин і перетравлюються ґрунтовими організмами. Завдяки хімічній структурі гумінових кислот вони не тільки утримують воду, але й поживні речовини, такі як кальцій, магній, калій, аміак, фосфор, сірка, залізо, марганець, цинк, мідь та ін. На відміну від бідних гумусом ґрунти, дощова або зрошувальна вода та розчинені поживні речовини просто занурюються у глибші водоносні горизонти, поза межами досяжності коренів рослин. Завдяки цим властивостям багаті гумусом ґрунти можуть подолати сухий сезон.
Який він полтавський чорнозем
Полтавські чорноземи також мають дуже гарну структуру, тобто коріння рослин без проблем розгалужуються в ґрунті і є достатньо кисню, щоб ґрунтові організми могли дихати. Біорізноманіття та чисельність організмів є високими на Полтавщині, і вони активні на більшій глибині, ніж в інших ґрунтах, ще більше покращуючи структуру ґрунту. Ґрунт також містить багато кальцію, тому він не так легко підкислюється. Усі ці властивості означають, що земля на Полтавщині не потребує багато додаткових добрив або кондиціонерів ґрунту та дає хороші врожаї за умови сталого використання.
Україна входить до трійки найбільших експортерів зерна та є світовим лідером з виробництва сої, кукурудзи та соняшникової олії. Полтавщина складає левову частку поставок. Окрім ЄС та сусідніх країн, важливим ринком є Аравійський півострів.
Міф про вивезення чорнозему фашистами
Закладання чорнозему навіть у найбільш виснажений ґрунт призводить до його відновлення, відновлення всіх його властивостей, особливо водопроникності, збагачення поживними речовинами. Особливо значний ефект помітний при використанні чорнозему на легких супіщаних і супіщаних ґрунтах. Проте одноразове підживлення ґрунту чорноземом не матиме майже ніякого ефекту, це доведено науково. Багато з нас чули про те, що буцімто у роки Другої світової війни фашисти вивозили з Полтавщини і чорнозем ешелонами, для того, щоб наситити свій менш родючий ґрунт. І українські історики довели, що це звичайнісінький міф.
По-перше викопування, транспортування та підживлення ґрунту чорноземом – це великий трудомісткий процес, який не дасть майже ніякого ефекту і німці це знали. Обираючи між вивезенням руди – марганцевої або залізної та чорноземом нацисти обирали руду. По-друге, історики наголошують, що німці вели скрупульозний підрахунок усього майна, який вдалося награбувати. В жодному німецькому звіті про чорнозем немає ані слова. Та й стан радянських доріг просто не міг дозволити вивозити такі величезні масиви ґрунту, які б були необхідні. Цей радянський міф був створений для того, щоб об’єднати всі республіки у ненависті до загарбників та зміцнити їх зв’язок. А всі, так звані, очевидці цього процесу були тісно пов’язані з владою, і крім слів не мають жодної доказової бази.
Чому полтавським аграріям слід замислитися про методи обробітку землі
За оцінками, Україна втрачає 500 мільйонів тонн ґрунту на рік через ерозію, що дорівнює втраті 5 мільярдів доларів на рік. Або в іншому розрахунку, на тонну виробленого зерна на Полтавщині втрачається 10 тонн ґрунту.
За останні два десятиліття завдяки успішній ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, зменшенню промислових викидів і більш раціональному, ніж у радянський період, використанню добрив і агрохімікатів відбулося покращення ґрунтового покриву на Полтавщині, але цього недостатньо. Ґрунти забезпечують високу якість зерна, овочів, фруктів, кормів та іншої сільськогосподарської продукції, що вирощується на переважній більшості сільськогосподарських угідь Полтавщини.
Земля є основною умовою та середовищем для сільськогосподарських культур, які живлять людей, а також домашніх тварин і диких тварин. Оскільки більшість рослин не можуть існувати без землі, важливо економно використовувати цей ресурс. Такий підхід дає нам можливість мати достатньо їжі в майбутньому, а також матеріалів для технічних потреб, наприклад, побутового текстилю чи палива.
Важливість збереження ґрунту також пов’язана з водопостачанням, а земні шари функціонують як природні фільтри для покращення якості води. У свою чергу вода необхідна для розчинення поживних речовин для рослин. Розумне використання земельних ресурсів забезпечує їх доступність для наступних поколінь, а отже, доступні ціни на продовольство в майбутньому. Інший аспект – це естетичний бік, адже рясна рослинність радує око набагато більше, ніж спустошені та занедбані території.
Практика збереження ґрунтів
Різні способи збереження ґрунтів забезпечують довготривале використання землі та збереження її продуктивності для майбутніх поколінь. Розглянемо їх переваги щодо збереження ґрунту.
Зберігаючий обробіток ґрунту спрямований на боротьбу з вітровою та водною ерозією шляхом покриття землі рослинністю (посівами або їх залишками) та обмеження кількості операцій з обробітку. Ще один важливий аспект – вибір правильного часу для польових робіт залежно від типу ґрунту. Наприклад, глинисті краще обробляти після збирання, а інші краще орати перед посівом. Крім того, обробка вологих ґрунтів призводить до їх ущільнення.
Ґрунтозахисний метод виявляється ефективним на схилових територіях і передбачає висаджування видів по контуру. Рядки вгору і вниз по схилу провокують ерозію ґрунту водними потоками, а рядки по контуру стримують.
Сівозміна проти монокультурного землеробства передбачає зміну сільськогосподарських видів замість того, щоб садити одні й ті самі протягом багатьох наступних сезонів. Фермери, які застосовують цей метод збереження ґрунту, отримують численні переваги. Сівозміна допомагає їм покращити структуру землі за допомогою різноманітних кореневих систем, пом’якшити поселення шкідників і додати азоту в землю за допомогою бобових, відомих як азотфіксуючі рослини.