Цивілізований світ давно намагається позбутися залежності від пластикових пакетів. І якщо у жителів планети в цілому це абсолютно не виходить, то радує, що хоча б окремі люди мають у цьому певні успіхи, ще й намагаються допомогти іншим у пошуках альтернативи застосуванню поліетилену. Більш детально про це у нашому матеріалі на сайті poltava-name.
Приклад еко-активістки на селі
Є такі чудові приклади еко-активістів навіть у селах. Наприклад, Любов Мацола із села Коломак, що на Полтавщині нещодавно взялася виготовляти й продавати еко-сумки і еко-торбинки.
“Така ідея з’явилася на фоні розмов на офіційному рівні і поміж простих людей, коли в Україні вирішили поетапно відмовитися від виробництва і використання пластикових пакетів. Потім війна “відставила” це законодавче питання на другий план, але я від ідеї знайти альтернативу використанню пластикових пакетів не відмовилася. Вони ж справді перетворюються на цілі гори сміття, яке десятиліттями чи й століттями не розкладається”, — розповідає пані Люба.
За спеціальністю вона — швея-закрійниця, ще й гени відповідні від матусі передалися. Так і вирішила виготовляти еко-сумки і еко-торбинки. І це в жінки чудово виходить. Для пошиття використовує здебільшого бавовняні тканини (бязь, ситець), нерідко і джинс. Для неї не проблема і старі речі перешити, подарувавши їм нове життя. Так нещодавно власну спідницю перевтілила на добротну джинсову сумку. Згодом пошила для себе ще одну невеличку і каже, що не розстається з нею, бо має річ, до деталей створену такою, яку потребувала. Пані Любов шила сумки різних розмірів. Та каже, що місцеві жіночки великих не люблять. Найбільші сумки виготовляла розміром 35х40, а торбинки найчастіше — 25х30 або 20х15 сантиметрів. Хвилин 15-20 і така торбинка у бідової швачки вже готова!
“В ідеалі у вас має бути сумка та набір торбинок у комплекті…”
“Екосумка — це альтернатива великим пластиковим пакетам, у які люди звикли складати товар, розплатившись на касі, а еко-торбинки — це вже замість пакетиків маленьких. Якщо до сумок пришиваю міцні ручки, то на торбинках роблю шнурочки, щоб зручно було зав’язувати. В ідеалі у вас має бути сумка та набір торбинок у комплекті. Причому шию еко-сумки із застібками, щоб там щільно трималися й кілька торбинок і все це жінці було зручно покласти у звичну дамську сумочку, з якою вона виходить у люди”, — пояснює майстриня.
За її словами, люди не спішать відмовлятися від звичних поліетиленових пакетів. Хтось уперто не має на меті з ними розставатися, хтось взагалі не задумувався про це, а є й такі, щоб “убити двох зайців” (з метою зберегти звичку й при цьому економити) і досі пластикові пакети перуть і знову й знову використовують… Але навряд людей відлякує ціна на еко-сумки та еко-торбинки. Зокрема у Люби сумку-шопера (так по-модному часто називають еко-сумки) можна придбати за 50 гривень, а торбинки взагалі за 20-30. “Але ж скільки від них переваг! — констатує жінка. — Насамперед вони багаторазового використання, а це вже економія. Привабливі на вигляд. І навіть можна під індивідуальне замовлення таку річ отримати. А головне — ви не забруднюєте пластиком природу! У торбинки насамперед зручно класти овочі і фрукти, солодощі, хлібні вироби, а це, мабуть, 90% наших покупок у плані продуктів харчування. У сумках також зручно зберігати сушені овочі та фрукти”.
Пані Люба каже, що у її власній оселі, на правду, ще можна знайти пластикові пакети, але родина все таки нових не придбає, швидше “доношує” куплені раніше. І вважає, що, якщо захотіти, то поганої звички можна без проблем позбутися.
Перспективна еко-родина
З Любою Мацолою солідарна і місцева вчителька Аліна Перепелиця. Ось що вона говорить майстрині-швачці: “Дякую вам за бомбезні торбинки! Від пакетів відмовилася давно (хіба забуду взяти свої сумки, тоді доводиться купувати), тепер ще і пакетиків буду менше використовувати. Треба буде із судками приходити по мясо…”. До речі, пані Аліна — велика прихильниця екотрендів, здорового способу життя і хороших справ у школі й тутешній Покровській громаді. Саме за її ініціативою відбулося кілька ярмарків, де Любов Мацола змогла запропонувати свої еко-торбинки, еко-сумки та випічку місцевим жителям, а заодно взяти участь у благодійному зборі коштів для ЗСУ та на благодійне лікування місцевої жительки. Займалася жінка і пошивом білизни для захисників та передавала тканину на такі потреби.
А ще у Коломаці розповідають, що не лише пані Люба заслуговує на хороші слова як майстриня і насамперед як надзвичайно щира, добра і чесна людина. Бо й уся її родина особлива і в той же час скромна. Чоловік пані Люби Андрій — майстер на всі руки. Його роботи з дерева, зокрема корпусні та м’які меблі — то просто шедеври. І якщо вміння до шиття Любові передалося від матусі, то Андрій успадкував талант працювати з деревом від свого батька. Щоб описати, що витворяють золоті руки батька і сина, потрібна окрема публікація. Бо це дуже круто!
І не дивно, що у подружжя Люби та Андрія підростають здібні і талановиті дітки. Днями Добриня і Софія здивували батьків створеною власноруч простою і цікавою еко-забавкою. Малі самі зробили з деревини гру “хрестики-нулики” і чудово проводять за нею дозвілля. Отака собі перспективна еко-родина!
Вибір таки є!
Тож, якщо ви наважилися сказати “гудбай” пластиковим пакетам, беріть приклад з нашої героїні. А ще пам’ятайте, що цьому на перший погляд незамінному краму є кілька альтернатив. Наприклад, ті ж самі призабуті практичні, еластичні і багаторазові авоськи (з ними чудово ходити в магазин по фрукти й овочі). Не варто категорично відкидати і паперові пакети, з метою економії ресурсу, їх нині навіть з опалого листя навчилися виготовляти. Чимало людей вже перейшли навіть на вощені серветки, в які загортають покупки. Фахівці зазначають, що в такому випадку бавовняні серветки просочують бджолиним воском чи кокосовою олією або олією жожоба (що забезпечує збереження свіжості). Такі серветки часто мають красиві узори, вони не вбирають запахи, а якщо після використання промивати їх під проточною водою, вони служитимуть вам до року. Але якщо ви вперто наполягаєте на пакетах, то обирайте ті, що з кукурудзяного крохмалю. На вигляд вони, як звичні нам пластикові, а от розкладаються днів за 90.