Пиломіри Полтави: як працюють і що показують?

Дослідження забруднення атмосферного повітря – важливий крок до покращення екології навколишнього середовища та здоров’я нації. За даними ВООЗ 2016 року, Україна посіла шосте місце у світі за смертністю людей від захворювань з причини забруднення повітря. Передували Україні: Китай, Росія, Індія, Індонезія та Пакистан. Що змінилось з 2016 року та якими засобами користувалися полтавці, аби контролювати ситуацію – читайте на сайті poltava-name.com. 

Від яких забруднень найбільше потерпають полтавці?

Забруднення атмосферного повітря є причиною кожної п’ятої смерті українців. Таку статистику надали у 2018 році на першій Глобальній конференції із забруднення повітря. 

Аналіз п’ятнадцяти років 21-го століття показав, що на Полтавщині показники перевищували санітарні норми в 1,3 раза. Серед найбільших забруднювачів називали підприємства Кременчука та Горішніх плавнів. Особливо нафтовидобувних компаній та Біланівського гірничо-збагачувального комбінату. Обсяг викидів у 2019 році в Кременчуці сягав 27% від загальної кількості на область, в Горішніх плавнях – 23%. Щодо самого міста, було зафіксовано 1,95%, в тому числі внаслідок діяльності підприємства “Полтаватеплоенерго”.  

Але найбільш небезпечними екологи назвали транспортні гази, ерозію дорожнього покриття, органічні випаровування, добування корисних копалин, будівництво, виробництво цегли та цементу. Чому? Вони виділяють дуже дрібні частинки, що здатні проникнути в організм людини або довго затримуватись у повітрі.    

Так званий пил РМ 2.5. та РМ 10 отруює легені та викликає рак. Відбувається це тому, що він є меншими за діаметр волосини людини в 30 разів і відстежити його в атмосфері неозброєним оком неможливо. До такого пилу з легкістю приєднуються віруси та бактерії, для яких склад викидів сприятливий для життя й розмноження. 

Перші полтавські датчики вимірювання пилу

Аби відстежити кількість пилу за забруднень в навколишньому середовищі, у 2019 році в Полтаві закупили спеціальні пристрої – датчики вимірювання пилу. Оскільки раніше ці показники могли фіксувати лише спеціалісти Полтавського обласного центру з гідрометеорології ДСНС, для жителів відстежити динаміку було дуже важко. Але такі знання були важливими, бо громадяни могли б самі регулювати, коли безпечно відчиняти вікна навстіж або вирушати на прогулянку. З 2019 року аналіз даних став можливим для всіх охочих: варто було лише зайти на онлайн-майданчик та подивитися дані, що зібрав бот з кожного конкретного пристрою. 

Придбали перші станції моніторингу повітря у Німеччині за 16 тисяч гривень. Сплатив цю суму не міський або обласний бюджет, а німецький фонд Фрідріха Наумана. Вісім пиломірів мали встановити в рамках програми інтегрованого розвитку міста. Але у місті було вирішено спочатку запустити в тестовому режимі п’ять пристроїв, аби проаналізувати їхню користь та правильність обраних місць. Так, пиломіри передавали дані з вулиць: Маршала Бірюзова, Анатолія Кукоби, Небесної сотні, Івана Мазепи та з центральної площі міста. 

“Ми поки не можемо давати якісь висновки, бо є просто реалізаторами ідеї. Попередньо ми спілкувалися щодо співпраці з експертами кафедр екології полтавських університетів: ПолтНТУ та ПДАА. Місячні показники передадуть цим фахівцям і вони вже проаналізують або допоможуть знайти більш фахових знавців. Тоді можна буде говорити й про причини конкретних забруднень. У подальших планах не тільки аналіз наявного забруднення, а й прогнозування майбутнього та попередження містян про небезпеку”, – цитує депутата міськради Олександра Глазова видання “UA: Полтава”.

Датчики “7bit Pollution Monitor” від “Air Pollution” виправдали своє призначення та були повністю узгоджені для використання. Побачити перші дані з концентрацією шкідливих газів в повітрі полтавці змогли на майданчиках “air.pl.ua” та “air-pollution.ml”. Причому не тільки у конкретний відрізок часу, але і динаміку за добу, тиждень або інший обраний період.

 Принцип роботи пиломірів

Оптичний прилад “7bit Pollution Monitor” визначає, чи без перешкод проникає повітря крізь сонячний промінь. Якщо концентрація газів CO та NO₂ висока, датчик фіксує цей показник та передає на сайт “Air Poltava”, де спеціалісти вже можуть дослідити сигнал та зробити висновки. Окрім продуктів горіння CO та NO₂, пиломір показує вміст в повітрі дисперсного пилу РМ 2.5. та РМ 10. Аби визначити, чи є ситуація небезпечною для здоров’я, спеціалісти аналізують, скільки мікрограмів пилу міститься в одному кубічному метрі атмосфери. Приведена таблиця рекомендована Європейським агентством з охорони навколишнього середовища. Саме нею і користувалися фахівці Полтави, аби з’ясувати стан повітря у місті та розробити подальші рекомендації з покращення стану екології. 

З п’яти до сімдесяти-чотирьох. Хто придбав ще майже 70 пиломірів? 

З початку повномасштабної війни у 2022 році сплачувати хостинг сайту та домен стало неможливо. Міська рада перестала виділяти на це бюджетні кошти та виникло питання переходу на інший майданчик. Тоді “Інститут розвитку міста” запропонував всеукраїнську платформу “Eco City”, користування якою було безкоштовним. Пиломіри відправили до міста Рівне, де спеціалісти перепрограмували пиломіри під новий сайт. Після чого пристрої повернули по Полтави та знову встановили їх на найбільш пожвавлених вулицях міста. 

Але кількість пиломірів не дозволяла бачити картину повністю, бо аналізувала лише декілька місць. Підприємцям та небайдужим громадянам запропонували встановити пристрої біля своїх виробництв або домівок, тим самим висловивши соціально-активну життєву позицію. На пропозицію відреагували Український гідрометеорологічний центр, Мінохорони здоров’я, Кременчуцька міськарада, а також представники незалежних проєктів та організацій, як “AirPol”, “Luftdaten”, “Eco City” та “SaveDnipro”. 

Так з’явились 74 пиломіри, що були встановлені не тільки в центрі, але й у віддалених районах. Окрім них, радіаційний фон перевіряли стаціонарні пости моніторингу. Побачити ж результати спостережень полтавці змогли тепер не лише, зайшовши на спеціальні сайти, але й у Телеграм-каналі “Оаза Полтава”, який кожного дня простою мовою надавав інформацію щодо чистоти повітря, температури, вітру та радіації.