Кажани є представниками ряду рукокрилих. Це досить великий ряд ссавців. Ареал їхнього мешкання — усі континенти планети Земля, окрім Антарктиди. Найкрупніші рукокрилі в світі — це летючі собаки (або лисиці), довжиною до 40 сантиметрів і вагою до півтора кілограма, які живуть у тропіках і субтропіках. У фауні нашої країни налічується аж 26 видів рукокрилих. І всі вони занесені до Червоної книги України. Найбільше видове розмаїття кажанів — у Карпатах, а ще в горах Криму і в регіонах, де широколисті ліси. Найменший кажан в Україні є представником виду нетопир-карлик, який навіть може вміститися у коробочці з-під сірників. А найбільший — вечірниця велетенська, проте й вона розміром з невелику пташку. Усі види кажанів у фауні України комахоїдні. Далі на poltava-name.
Кажани на Полтавщині
З вищезазначеного зрозуміло, що всі види кажанів, які мешкають на території Полтавщини, занесені до Червоної книги України (а точніше до ІІІ її видання). На Полтавщині зареєстровано 10 видів кажанів з їх підвидами. Найбільше представлений рід нічниця (водяна, вусата, довговуха, ставкова). Поширена нічниця в усій області, може мешкати на різних територіях, але завжди поблизу водойм. Живе в регіоні і кажан пізній. Це характерний для Полтавщини осілий представник-синантроп, бо оселяється у різних частинах людських осель. Полювати кажан пізній вилітає за глибокої темряви, тому й отримав свою назву. Навіть під час зимового “сну” він може періодично прокидатися та вилітати, тому його появу можна іноді спостерігати навіть у морозну пору. Також на території області мешкають нетопир Натузіуса або лісовий, кажанок північний і нетопир-карлик. Вони рідкісні, постійно чи тимчасово перебувають під загрозою зникнення. Основні ж види, які потребують захисту на Полтавщині — вечірниця велетенська та вечірниця мала.
Рукокрилі Полтавщини є досить чисельними представниками класу ссавців регіону. Проте останніми роками спостерігається зменшення числа кажанів внаслідок зменшення кількості придатних сховищ для їх мешкання, погіршення кормової бази. Через вирубку лісів зменшується число дуплистих дерев, де оселяються ці тварини. На ситуацію впливає і необгрунтоване негативне ставлення людини до рукокрилих.
Спосіб життя крилатих ссавців
Ці тварини дуже цікаві і корисні. Їх нічний спосіб життя, акуратний, практично безшумний стиль польоту, особлива зовнішність сприяли появі багатьох фантастичних історій і міфів. Люди часто називають кажанів “летючими мишами”. Та попри мінімальну схожість дрібних кажанів на мишей, “родинних” зв’язків із цими гризунами кажани не мають жодних. Завдяки ототожненню з мишами, люди незлюбили кажанів і роблять багато зла цим тваринам.
Рукокрилі мають здатність активно літати. Їх крила оснащені шкіряними перетинками. Це єдині ссавці, яких природа наділила вмінням довготривалого польоту. Кажани гарно бачать, але в темряві вони “замінюють” очі вухами. Випромінюючи серії ультразвукових сигналів на певній частоті й сприймаючи відлуння, вони розрізняють об’єкти розміром до 0,08 мм (подібною унікальною здатністю до ехолокації наділені дельфіни). Такі здібності забезпечують кажанам чудові орієнтацію в просторі і результати полювання. Щоб не мати обмежень у здійсненні польотів, кажани не можуть собі “дозволити” народжувати більше одного нащадка (дуже рідко двох). Адже виношування великої кількості малят вплинуло б на допустиму польотну вагу.
Основна їжа кажанів — це комахи. Також окремі види не відмовляються від квіткового нектару, плодів, дрібних хребетних і крові крупних ссавців (група вампірів, в Україні їх немає). В середньому добовий раціон кажана — це комахи (насамперед шкідники), вага яких загалом дорівнює одній другій чи одній третій ваги кажана. Кажан середніх розмірів може за ніч з’їсти 4 тисячі комарів.
Рукокрилі не будують собі житла. Найкращі для них наявні “апартаменти”, створені природою чи людиною: печери, ущелини, скелі, дупла дерев, горища і тому подібне.
Живуть кажани від 5 до 30 років. Це — одна з найбільш вразливих груп ссавців. Щоб звернути на них увагу, 17 квітня відзначають Міжнародний день кажана, в останні вихідні серпня — Міжнародну ніч кажанів. В Україні є пам’ятна монета “Всесвітній рік кажана”. 2011, 2012 роки у світі було проголошено міжнародними роками кажанів…
Вечірниця мала
Вона потребує особливої охорони на Полтавщині і є одним з 3-х видів окремого роду. Вечірниця живе у широколистяних лісових і лісопаркових масивах Лісостепу та річково-долинних лісах Степу. Полює на лісових галявинах, узліссях, над водоймами. Насамперед на комах. Розмножується раз на рік, народжуючи 1-2 малят. Колонії виводків розміщуються у дуплах дерев, іноді у будівлях. Кажан середнього розміру важить 13-20 грамів. В Україні відмічено більше 50 місцезнаходжень виду. Чисельність вечірниці дуже низька. За сто років у країні зареєстровано до 500 особин. І знаходять цих кажанів все менше і менше. Причиною цьому: зменшення площ лісів Лісостепу, омолодження лісів і зменшення числа дупел, зміна порід дерев.
Вечірниця — рідкісний вид, що має охоронний статус згідно з додатками Бернської і Боннської конвенцій та ряду інших міжнародних документів, що спрямовані на захист тварин.
І кому потрібні ті кажани?
Взимку кажани “сплять”, а точніше перебувають у стані гібернації (свого роду енергозберігаючий режим). Та за певних обставин (наприклад, різкі потепління чи похолодання) вони можуть “прокинутися”, активно поводитися і навіть літати. В такий час чимало кажанів потрапляють у небезпеку. Нерідко люди знаходять їх у себе в домівках, на балконах, під стінами осель, бо рукокрилі просто випадають із зимових схованок. Тоді кажани потребують допомоги людини. В Україні є кілька волонтерських груп, які допомагають кажанам, вивчають рукокрилих, впроваджують еколого-освітні ініціативи. Наприклад, при Українському Теріологічному Товаристві діє Український центр охорони кажанів. Плідно працював до початку російсько-української війни і Центр реабілітації рукокрилих у Feldman Ecopark на Харківщині, будучи єдиним центром реабілітації рукокрилих в Україні. Допомогою кажанам займаються і кілька груп у містах України. Їх контакти є на сайті Українського центру охорони кажанів.
Що робити, якщо знайшов кажана?
Ніколи не беріть його голими руками, краще одягнути товсті рукавиці. Якщо поруч з кажаном є домашні тварини, які можуть його спіймати, заберіть їх подалі. Літаючого кажана неможливо спіймати без ризику йому зашкодити. Тому почекайте поки він сяде. Обережно візьміть тварину та посадіть у коробку. Якщо ви знайшли кажана у теплу пору, випустіть його на вулицю ввечері чи вночі. Та переконайтеся, що він не поранений і полетів. В іншому випадку кажан може стати легкою здобиччю для хижих тварин.
Якщо ви натрапили на кажана взимку, теж посадіть тварину в коробку. Шанси знайти для кажана зимове сховище вкрай низькі. У таких випадках слід надати тварині можливість продовжити сплячку, розмістивши її у відповідних умовах. Якщо на вулиці мінусова температура, випускати кажана не можна – він не зможе знайти притулок і загине. Найкраще передати тварину фахівцям.
2017 року цікава історія порятунку кажанів сталася у місті Карлівка на Полтавщині. 637 кажанів, які влаштувалися на зимівлю, виявили у приміщенні місцевої школи під час заміни вікон. Порятунком тварин зайнялися вчителька та учні. Кілька днів небайдужі діставали тварин зі щілини, а згодом зв’язалися з фахівцями Центру реабілітації кажанів Feldman Ecopark. Усіх 637 кажанів туди забрали і після зимівлі пообіцяли випустити на свободу…