Нині в місті Кременчук офіційно зареєстровано понад 18 тисяч внутрішньо переміщених осіб. Всі вони мають житло, необхідні предмети побуту, іграшки, одяг, деякі були успішно працевлаштовані на місцевих посадах. Ми вже неодноразово писали про те, як тепло і гостинно Полтавська область зустрічає внутрішньо переміщених осіб з прифронтових територій. У подяку за турботу та допомогу вимушені переселенці вирішили віддячити місту Кременчук, влаштувавши зелену акцію. Більше на сайті poltava-name.
Алея, яка говорить кожному кременчуківцю: «Дякую!»
Організаторами акції стали програмісти з компанії «Data art», які вже кілька місяців проживають у місті. Місцева влада відгукнулася на пропозицію і радо посприяла озелененню міста. Співорганізатор розповідає, що він родом із Кременчука, але вже 20 років живе в Харкові. З початком бойових дій був змушений повернутися до рідного міста. Основною ідею цієї акції було, по-перше, озеленити місто, сприяти екологічному збагаченню, по-друге, це стало знаком шани і вдячності для жителів, які прийняли родини переселенців. Організатори акції кажуть, що ці дерева будуть є символами росту України, який неодмінно відбудеться після війни.
Місто прикрасили десятки декоративних і фруктових дерев. Вартість такої екологічної акції складала кілька десятків тисяч гривень, її покрили ініціатори. А надалі дерева будуть під протекцією комунального підприємства «Благоустрій Кременчука». Знайти алею можна у парку «Ювілейний», біля басейну «Нептун».
Другою частиною акції було встановлення монумента з відбитками рук, всі хто евакуювався до міста Кременчук. Особливо зворушливими були відбитки дітей на монументі. Він стоятиме на алеї і нагадуватиме про те, що найвища цінність – це люди і їх життя. Облаштовувати його буде кременчуцький дизайнер Дмитро Самойленко. На пам’ятнику розміщений QR-код як посилання на сайт, де висвітлюватимуться історії людей, що втекли від страшних лап війни. Всі охочі зможуть написати свою історію та розділити переживання з небайдужими на цьому сайті. Кожен з учасників ініціативи має свою драматичну історію, в когось на Харківщині залишились батьки, або друзі нині перебувають на Херсонщині. Але вони розуміють, що навіть в такий складний час всі потребують позитиву і добра. І кожен може стати саме тим, хто продукуватиме гарний настрій, добрі справи й підтримуватиме бойовий дух свого оточення.