Спека, що триває тижнями, раптові зливи, пересихання водойм і погіршення якості повітря — усе це вже не абстрактні прогнози, а реальність, з якою стикаються мешканці Полтави та області. Зміни клімату впливають на міську інфраструктуру, здоров’я людей і стан довкілля, змушуючи місцеву владу та активну громаду шукати нові рішення. Полтавщина цілеспрямовано рухається назустріч сталому розвитку — через енергоефективність, екологічні ініціативи та адаптацію до нових умов. Дізнаємося, як Полтава бореться зі змінами клімату. Далі на poltava-name.
Полтавщина може постраждати від змін клімату більше за інші регіони
Зміни клімату в Україні відбуваються нерівномірно, і, за прогнозами експертів, Полтавщина входить до числа регіонів із найвищими кліматичними ризиками. Про це йдеться в дослідженні Світового банку «Розвиток кліматичної стійкості в сільському та лісовому господарстві України», результати якого оприлюднило Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів.
За останні 60 років клімат в Україні суттєво змінився: середня температура зростає на 0,4–0,6 °C за десятиліття. Ці темпи перевищують середньоєвропейські показники та в кілька разів вищі за глобальні. Такі зміни вже сьогодні впливають на природні умови, економіку та якість життя населення, а в перспективі можуть призвести до ще серйозніших наслідків.
Згідно з дослідженням, Полтавська область разом із Черкаською, Херсонською, Кіровоградською та Вінницькою зазнає найбільшого впливу змін клімату в абсолютному вимірі. Науковці прогнозують подальші коливання річних температур, зміну режиму опадів і підвищення літніх температур, що збільшить ризик посух, особливо в центральних та східних регіонах країни.
Очікується, що загальна кількість опадів зростатиме, однак їх розподіл стане ще більш нерівномірним: узимку дощів і снігу буде більше, а влітку — менше. Паралельно зростатиме частота екстремальних погодних явищ — аномальної спеки, сильних злив, повеней, посух, граду та шквальних вітрів. Усе це створює додаткове навантаження на інфраструктуру, сільське господарство та екосистеми регіону.
Для Полтавщини, де сільське господарство відіграє ключову роль в економіці, кліматичні зміни означають нестабільність урожаїв і зростання ризиків для продовольчої безпеки. Крім того, тривалі посухи можуть погіршити стан лісів, підвищити рівень загибелі дерев і збільшити ймовірність лісових пожеж. Експерти наголошують: без своєчасного впровадження адаптаційних заходів наслідки змін клімату для регіону лише посилюватимуться.
Ініціативи КП «Декоративні культури»: висадка платанів і їстівних каштанів
Зміни клімату в Полтаві дедалі частіше враховують під час планування міського озеленення. У відповідь на зростання середньорічних температур і збільшення посушливих періодів комунальне підприємство «Декоративні культури» розглядає можливість поступового переходу до висадження порід дерев, більш стійких до спеки та нестачі вологи. Йдеться насамперед про південні види — платани, акації та їстівні каштани, які краще пристосовані до умов потепління.
Втім, такі зміни не можуть відбутися швидко. Згідно з програмою розвитку житлово-комунального господарства та доброустрою Полтави, у 2025 році КП «Декоративні культури» планувало видалити близько 1400 аварійних дерев і висадити 850 нових. Крім того, підприємство передбачало прибрати 30 тисяч самосійних дерев, під якими в документах розуміють навіть молоді пагони заввишки 10–20 сантиметрів.
Директор Полтавського дендропарку та заступник директора КП «Декоративні культури» Максим Макуха пояснив, що масове видалення дерев пов’язане з їхнім віком і станом. Більшість зелених насаджень була висаджена після Другої світової війни, і через 60–70 років багато з них досягли критичного віку. У міських умовах дерева швидше старіють і частіше хворіють, що робить їх потенційно небезпечними.
Водночас проблема полягає не лише у виборі порід, а й у ресурсах. За словами Максима Макухи, без достатнього фінансування система озеленення не зможе бути ефективною. Одним із ключових завдань залишається забезпечення поливу: без нього нові дерева ризикують просто засохнути. У Полтаві досі відсутня централізована система поливу, подібна до тієї, що діє, наприклад, у центральному парку Харкова. Суттєвим обмеженням залишається й кадрове питання — висадкою дерев у місті займається лише одна бригада комунальників.
У КП «Декоративні культури» готують нову програму озеленення Полтави, яка має змінити підхід до того, де і які саме дерева висаджувати. Дерева, які висаджують сьогодні, стануть дорослими лише близько 2080 року. За кліматичними моделями, на той час клімат у Полтаві може наблизитися до сучасних умов Одеси або навіть Криму. Це означає, що традиційні для регіону породи — такі як береза чи окремі види лип — можуть виявитися недостатньо стійкими. Саме тому ставка робиться на платани та їстівні каштани як елемент довгострокової адаптації міста до змін клімату.
Громадський проєкт «Еколтава»: внесок містян у кліматичну стійкість
Важливу роль у тому, як Полтава реагує на зміни клімату, відіграє не лише міська влада, а й активне громадянське суспільство. Одним із ключових прикладів такої участі став громадський проєкт «Еколтава» — незалежне об’єднання екологічних експертів та активістів, яке розпочало роботу в Полтаві у 2013 році, а згодом поширило свою діяльність на територію всієї України.
Спочатку «Еколтава» виникла як ініціатива небайдужих містян, які займалися прибираннями, відновленням зелених зон та екологічною просвітою. З часом проєкт перетворився на професійну організацію, що об’єднує екологів, інженерів, фахівців суміжних галузей і широку волонтерську мережу. Сьогодні діяльність команди спрямована на формування сталих громад, де відходи сортуються й переробляються, а енергія використовується раціонально з опорою на відновлювані джерела.
Одним із ключових напрямів роботи «Еколтави» є екологічна просвіта. Активісти проводять лекції, публічні заходи та освітні кампанії для школярів, студентів і дорослого населення, пояснюючи, як повсякденні звички впливають на довкілля та клімат. Такий підхід допомагає формувати довгострокові зміни в поведінці людей — від скорочення споживання до відповідального ставлення до ресурсів.
Окреме місце займає робота з відходами. Проєкт «ЧистоТак!» спрямований на розвиток системи роздільного збирання сміття у Полтаві та області. У його межах активісти популяризують сортування вторинної сировини, допомагають школам, офісам і окремим домогосподарствам упроваджувати роздільний збір, а також підтримують інформаційні кампанії та вуличні акції. Важливим інструментом стала інтерактивна карта пунктів приймання вторсировини, яка спрощує участь містян у переробленні відходів і робить екологічний спосіб життя доступнішим.
Ще одним помітним внеском у формування екологічної культури міста стала координація акції «Зробимо Україну чистою разом!». У межах цієї ініціативи у Полтаві регулярно відбуваються масштабні прибирання парків, прибережних зон і громадських просторів. Такі заходи не лише очищують місто від сміття, а й привертають увагу до проблеми забруднення довкілля, безпосередньо пов’язаної зі змінами клімату та якістю життя в місті.
Для об’єднання експертів і поширення практичних рішень «Еколтава» розвиває Центр сталого розвитку Полтавщини. Ця платформа консультує органи місцевого самоврядування, ОСББ та активістів із питань енергоефективності, поводження з відходами та використання відновлюваних джерел енергії.
Діяльність «Еколтави» показує, що боротьба зі змінами клімату в Полтаві — це не лише стратегії та програми, а й щоденні дії самих мешканців.
Як ще на Полтавщині борються зі змінами клімату: ініціативи в громадах
Боротьба з наслідками змін клімату на Полтавщині не обмежується лише Полтавою. У різних громадах області реалізують проєкти, спрямовані на скорочення викидів парникових газів, підвищення енергоефективності та адаптацію інфраструктури до нових кліматичних умов.
Одним із важливих напрямів стала модернізація критичної інфраструктури за підтримки НЕФКО — Північного зеленого банку. У межах міжнародних грантових програм у громадах Полтавської області впроваджують рішення, які зменшують залежність від викопного палива та роблять комунальні послуги більш стійкими. Зокрема, у Кременчуці планується встановлення біокотельні та індивідуальних теплових пунктів, а в Горішніх Плавнях — упровадження сонячних панелей і оновлення енергетичної інфраструктури. Подібні проєкти допомагають скоротити споживання газу, знизити витрати на енергію та підвищити надійність теплопостачання й електромереж.
Ще одним практичним кроком у сфері екології та клімату став запуск обласного «Екобуса» — мобільного пункту приймання небезпечних побутових відходів. Він курсує громадами Полтавщини та дає змогу мешканцям безпечно здавати батарейки, люмінесцентні лампи та термометри, що містять токсичні речовини. За шість років роботи «Екобуса» на утилізацію передали десятки тонн небезпечних відходів. Це зменшує забруднення ґрунтів і водних ресурсів та скорочує довгострокові екологічні ризики, які посилюються на тлі кліматичних змін.
Значні ресурси область спрямовує також на екологічні проєкти з фонду охорони навколишнього природного середовища. У 2025 році на такі ініціативи планували виділити понад 44 мільйони гривень. Основну частину коштів мали спрямувати на охорону та раціональне використання водних ресурсів — реконструкцію каналізаційних помпових станцій, модернізацію обладнання водоканалів і відновлення прибережних зон річок. Ці заходи безпосередньо пов’язані з адаптацією до змін клімату, адже дефіцит води, посухи та екстремальні опади стають для регіону дедалі актуальнішими.
Окрему увагу на Полтавщині приділяють також сільському господарству — одній із найбільш уразливих галузей в умовах змін клімату. В області обговорюють і впроваджують принципи вуглецевого землеробства, яке дає змогу знижувати викиди парникових газів, зберігати родючість ґрунтів і підвищувати стійкість агросектору до посух і температурних коливань. Проведення профільних конференцій і робота з аграріями свідчать про те, що регіон поступово шукає баланс між економічною вигодою та кліматичною відповідальністю.
У сукупності ці ініціативи демонструють, що боротьба зі змінами клімату на Полтавщині ведеться на різних рівнях — від модернізації комунальної інфраструктури до зміни підходів у сільському господарстві та залучення мешканців громад. Саме така комплексність стає ключовою умовою сталого розвитку регіону в умовах кліматичних викликів.
Внесок науки й освіти в кліматичну стійкість Полтавщини
Боротьба зі змінами клімату на Полтавщині не обмежується зусиллями органів влади та громадських організацій. До цього процесу активно залучені й освітні установи, насамперед університети, які формують наукову та кадрову основу сталого розвитку регіону. Один із таких прикладів — Полтавський державний аграрний університет, який системно працює над реалізацією цілі сталого розвитку, пов’язаної з протидією змінам клімату та їхнім наслідкам.
Ініціативи університету спрямовані на скорочення викидів парникових газів, адаптацію до кліматичних змін, збереження природних екосистем і впровадження екологічно сталих практик як на локальному, так і на глобальному рівнях. Ці принципи інтегруються в освітній процес, наукові дослідження та повсякденну діяльність закладу.
Особливу увагу приділяють формуванню екологічної свідомості у студентів і підготовці фахівців у сфері природоохоронних технологій, кліматичної адаптації та екологічного менеджменту. Університет проводить наукові дослідження, спрямовані на зниження вуглецевого сліду аграрного сектору, упровадження ресурсозаощаджувальних технологій і розвиток сталого сільського господарства. Важливим складником цієї роботи є участь студентів і викладачів у практичних екологічних проєктах, а також співпраця з місцевими громадами й міжнародними партнерами.
Приклад Полтавського аграрного університету показує, що освіта й наука стають важливим інструментом у боротьбі зі змінами клімату. І таких ініціатив на Полтавщині — від локальних проєктів до масштабних програм — надзвичайно багато. Саме вони дають регіону реальні шанси на адаптацію та стале майбутнє в умовах глобальних кліматичних змін.
Джерела:
- https://poltava365.com/poltavshhina-najbilshe-strazhdae-vid-zmin-klimatu.html
- https://poltava.to/news/79523/
- https://zmist.pl.ua/news/zminy-klimatu-poltavshhyny-yak-zrostaly-serednorichni-temperatury
- https://www.researchgate.net/publication/366907242_Klimaticna_politika_u_m_Poltavi_ta_analiz_innovacijnih_metodiv_z_adaptacii_do_zmin_klimatu_v_mistah
- https://rada-poltava.gov.ua/strapi/uploads/Zayava_pro_viznachennya_obsyagu_strategichnoyi_ekologichnoyi_oczinki_2_534dc62b58.pdf
- https://media.poda.gov.ua/docs/c1bhkb33/proect_prur23092025_d.pdf