Історія заповідних територій Полтавщини

За часів Ярослава Мудрого у Київській Русі була визначена відповідальність За незаконний відстріл бобрів. Це стало першим нормативним актом в історії України, який захищав дику природу від людського впливу. З початком індустріалізації та освоєнням все більших територій під свої потреби, людина перестала берегти первісний вигляд природи. Тому в Україні, повідомляє сайт poltava-name, були створені об’єкти природно-заповідного фонду та відповідне законодавство, яке захищає їх та регулює їхню діяльність.

Заповідні території Полтавського краю

Географічне положення Полтавської області сприяло розмаїттю флори і фауни регіону. Близько 5% від усієї Полтавської області займають природні заповідники. Серед них 46 заказників, 92 пам’ятки природи, 20 парків та 10 заповідних урочищ. 

На території природно-заповідного фонду заборонена будь-яка діяльність, що може призвести до зміни або погіршення стану навколишнього середовища. Тут заборонена вирубка лісу, розкопка землі тощо. Тут не можна прокладати шляхи та інші об’єкти транспорту, будувати споруди. Сюди не ходять на пікніки і не розводять вогнище. На території заповідники не може стояти транспорт або прогулюватися свійські тварини. Навіть проліт літаків повинен відбуватися не нижче 2000 метрів над землею. У заповідниках і заказниках недопустиме рибальство, мисливство та подібні види розваг.

 До того ж на цих територіях проводяться постійні спостереження за станом заповідних об’єктів, наукові дослідження з метою розробки заходів щодо збереження та ефективного використання природних ресурсів.

Історія найдавніших заповідників Полтавщини

Одним з найстаріших природоохоронних територій є заказник Гракове. Відкритий у 1983 році він мав республіканське значення. Розташований у селі Оболонь (нині смт Семенівка) у басейні річки Сули поблизу Кременчуцького водосховища. Заказник багатий на очеретяні й осокові угрупування болотної рослинності та галофіти (солестійкі рослини): осока розсунута, лепеха звичайна, рогіз, солонцювата волошка, бульбокомиш морський та інше. Заказник є місцем гніздування болотних і водоплавних птахів: качок, куликів, чапель, гуски сірої, трапляється тут також лелека білий. 

Загальна площа Градового близько 500 га, для порівняння територія Круглої Площі в Полтаві складає 10 га. 

Великоселецький заказник відкритий 1980 року. Розташований неподалік смт Оржиця. Це болотний масив заплави річки Сули багатий на болотяну рослинність і різноманітну флору. На території можна побачити мілководні озера з високою травною болотяною і лучною рослинністю та типовим тваринним світом. На водоймах є рідкісні латаття білі та сніжно білі і їжачі голівки. У Великоселецькому заказнику гніздяться понад 50 видів птахів, серед яких є рідкісні: лебідь-шипун, шуліка чорний, чернь білоока. Тут ростуть рослини, які занесені до Червоної книги України, а також вважаються регіонального рідкісними.

Вільхівщинський заказник розташований недалеко від Полтави із загальною площею 1030 га. Відкритий 1980 року, мав республіканське, нині державне значення. Це болотний масив на річці Колмак, у якому живуть водоплавні птахи. Наприклад, журавля сірого занесено до Червоної книги України.  Заказник цікавий густою мережею джерел. Тут росте рідкісна лікарська рослина оман високий, загалом переважає лучна рослинність. Є також ліси — мішані та листяні. Серед фауни основне місце займають птахи: крижні, лунь очеретяний, плиска біла, ремез, бекас та інші. Серед найбільш цікавих ссавців, що тут живуть – ондатра, єнотоподібний собака, бобер, видра.

У 1989 році  був заснований ландшафтний Дейманівський заказник. Розташований у заплаві річки Удаю, на сході від міста Пирятин. Тут зростають рідкісні рослини: латаття сніжно-біле, сальвінія плаваюча, ряска горбата, вольфія безкоренева. Заказник є місцем гніздування ходулинчика, якого занесено до Червоної книги України. Подалі від води можна зустріти 242 види наземних хребетних тварин. Серед них 13 належать до вимираючих видів. Тут є кабан, лось, черепаха болотна, ящірка прудка. 

Куквинський гідрологічний заказник

На території Полтавської області  є кілька гідрологічних заказників. Куквинський один із них. Відкритий 1980 року неподалік села Повстин Лубенського району. Розташований у заплаві річки Удаю. В заповіднику можна побачити рогіз вузьколистий, очерет, чистку болотяний, живокіст лікарський, паслін солодко-гіркий, а також латаття біле та сальвінію плаваючу, занесених до Червоної книги України.

 На підвищених місцях тут ростуть береза, дуб та вільха. Водяться дикі кабани, лисиці, косулі, борсуки, куниця, ондатри, тхір перев’язка, занесені до Червоної книги України. Попри невелику площу, порівняно з іншими заказниками  — 300 га, тут різноманітна наземна та водна флора. Гніздяться білі та сірі чаплі, лелеки, болотні курочки, чирки, качки. Крім того, заказник має водорегулювальне значення. 

Природні парки державного значення

Пирятинський національний природний парк — вміщує різноманітні ландшафти та річкову територію, що розкинулися на 12 га площі. Створений у 2009 році під час каденції Віктора Ющенка. Він славиться екотуристичними маршрутами, що сягають майже 300 кілометрів. Вони проходять через Кручанські краєвиди, Шкуратівські схили, Куквинські хащі. Всі маршрути спеціально обладнані, тут є можливість найняти гіда, який детально розповість про історію та види, які проживають там. На його території розташований і архітектурний ансамбль садиби Закревських, піраміда-усипальниця та острів Масальський. Парк має статус науково-дослідної і культурно-освітньої організації. Тут проживають рідкісні види земноводних, парнокопитних, риби та птахи, що занесені до Червоної книги України. 

Нижньосульський національний природний парк створений 2010 року та вміщає територію більше 18 га. Завдяки розчленованій береговій лінії річки Сула у парку є сприятливі умови для проростання лісів, проживання різноманітної болотної флори та фауни, облаштуванню лугових угідь. Тут працюють над збереженням рідкісних видів, зокрема, черепахи болотної, чорного лелеки, сапсана, орлана білохвоста та багато інших. На відміну від заповідників у природному парку можна рибалити, займатися плаванням, залишатися з наметами та насолоджуватися лісовими ягодами та грибами.

Get in Touch

.