Кожного року у сезон збору грибів на Полтавщині фіксуються випадки отруєння грибами, іноді навіть з летальними випадками. Хоча збір грибів, повідомляє сайт poltava-name, це чудовий спосіб проведення часу, спілкування з природою та сімейне хобі, а гриби містять багато поживних та корисних елементів, все ж ми маємо пам’ятати основні правила збору грибів та орієнтуватися у всіх видах, які ростуть на нашій місцевості.
Основні правила збору грибів
Перед виходом з дому візьміть відповідне спорядження, яке вам стане в пригоді в лісі. Зазвичай це кишеньковий ніж та ємність для знайдених грибів (кошик або відро). Уникайте поліетиленових пакетів, тому що в них гриби виділяють сік, в якому починають розвиватися шкідливі бактерії.
Гриби можна акуратно витягнути або зрізати прямо біля землі. Обидва способи прийнятні, але будьте обережні та не пошкоджуйте міцелій. Краще за все після зрізу засипати його підстилкою або мохом. Це запобігає пересихання міцелію.
Після збору гриби потрібно перебирати в лісі. Так ви одразу перевірити їх стан і не забруднити кухню. Не збирайте старі гриби в кошик, скоріше за все вони будуть червивими і ви її викинете, або черв’яки потраплять до молодих грибів.
Не збирайте крихітних грибів. Адже їх можна легко сплутати з отруйними, на цій стадії вони виглядають дуже схоже. Не топчіть і не знищуйте гриби, які не збираєте. Усі види є джерелом їжі для тварин. До того ж збирати гриби потрібно в тій кількості, яку зможете з’їсти або переробити.
Збираєте тільки ті гриби, в яких ви впевнені на 100% і все мали з ними справу раніше.
Як відрізнити їстівні гриби від поганок
Головне правило у зборі грибів — класти в кошик тільки ті, які ви добре знаєте. Багато отруйних та їстівних грибів дуже схожі, однак мають певні відмінності за зовнішнім виглядом.
Гарний спосіб перевірити придатність грибів до споживання – зазирнути до них під шапочку. Якщо там пластинки, а не трубочки, скоріше за все це отруйний гриб. Хоча є і винятки, наприклад, лисички чи опеньки
На перший погляд, отруйний гриб вирізняється своїм яскравим забарвленням, яке необхідне для відлякування тварин. Їстівні гриби мають коричневі, не яскраві шапочки. Також в них на ніжці є, так звана, спідничка, яка відсутня у поганок.
Колір зрізу гриба також свідчить про вміст токсичних речовин у ньому: неїстівні гриби на зрізі зазвичай яскраві, а їстівні — навпаки.
Перед тим як зрізати гриб, потрібно розгребти листя біля основи і подивитися чи є біля кореня потовщення, це спеціальний мішечок, який є у всіх отруйних грибів.
За запахом також можна розрізняти гриби, але це не стовідсотковий спосіб. Зазвичай їстівний гриб пахне дуже приємним лісовим запахом, тоді як аромат отруйного нагадує запах ліків.
Якщо біля гриба або на його поверхні є мошки або черв’яки чи сліди від їх укусів, скоріш за все це гриб їстівний. Комахи не їдять отруйні гриби.
Пам’ятайте, якщо ви не впевнені який гриб перед вами, краще оминути його.
Розрізняємо види грибів, які ростуть у Полтавській області
Білий гриб, який ще називають боровиком поширений на піщаній та глиняній лісовій території в області. Він рідко зустрічається поодинці, зазвичай росте колоніями. Гриб має різні відтінки капелюшка, залежності від його віку. У молодого гриба він світлий та більш опуклий. Що старіший стає білий гриб, тим темніший в нього капелюшок та більш плоский. Вони мають товсту ніжку, яка може бути білою або коричневою. Сезон цих грибів починається з червня і закінчується в жовтні — листопаді, в залежності від сприятливості погодних умов.
Підосичник та підберезовик не так часто зустрічаються у полтавських лісах, зазвичай ростуть у мішаних або березових гаях. Їх часто плутають, але це не страшно бо обидва вони їстівні і дуже смачні. Підберезовик має зазвичай яскраву червону або помаранчеву шляпку, тоді як у підосичника вона сіра або коричнева. Дуже легко розрізнити їх за ніжками: у підберезника вона набагато товстіша, а у підосичника тоненька та довга. На дотик шляпка підосичника більш м’яка та розмок у воді. М’якуш підберезника білий, але стає синім при зрізі, у підосичника з білий або рожевим відтінком.
Маслюки – одні найпоширеніших грибів на Полтавщині. Вони ростуть в гаях, лісах, вздовж дороги. Найчастіше ростуть колоніями по 5-10 грибів. Маслюк має напівкулястий капелюшок, з маслянистою поверхнею, від якої і пішла його назва. В нього дуже легко знімається плівка з шапочки, це головний критерій, як не сплутати його з іншим грибом.
Мабуть, одним з найпідступніших їстівних грибів в нашому регіоні є опеньки, адже їх легко сплутати зі схожими неїстівними грибами. Опеньки часто ростуть на деревах, трухлявих пеньках, зазвичай у старих лісах, вологих і заболочених місцях, неподалік річки. Це одні з небагатьох їстівних грибів, які мають перетинчасту шапочку, а не трубчасту. Вони мають характерні крапочки на шляпці, майже пусту всередині ніжку та дуже приємний характерний лісовий аромат.
Що потрібно знати про отруйні гриби регіону
Зазвичай при зборі опеньків нам зустрічаються, так звані, несправжні опеньки. Це отруйні гриби, які мають аромат гнилого грунту. І на відміну від справжніх опеньків не мають спіднички із плівки на ніжці. Також в цих поганок гладка поверхня шапочки, а не луската чи крапчаста у справжніх опеньків. Отруйні гриби гебеломи також досить часто плутають з опеньками, вони тонком’ясисті, середнього або малого розміру. На ніжках гебелом немає характерної спіднички. Вони відрізняються також шляпками, які в поганок плоскі та тонші ніж в опеньків.
У полтавських лісах ростуть отруйні гриби, такі як бліді поганки, які відрізняються своїм білим кольором і зеленуватим відтінком, червоні та білі мухомори, сатанинські гриби. Помилкова лисичка або говорушка помаранчева часто зустрічаються на Полтавщині. Цей гриб має яскравий мідний та червоний колір, а капелюшок нагадує воронку з рівним краєм. А справжні лисички яскраво жовтого забарвлення, і мають увігнуту, хвилясту по краях та гладку зверху шапочку.