Парк · Полтаві · ⭐ 9.1/10 · 1289 відгуків · оновлено: 2026-08-04 20:37:37
Адреса: Полтава, Полтавська область, Україна, 36000
Петровський парк — нині Шевченківський, три гектари з кубістичним Кобзарем у центрі
Одразу важливе уточнення: цей парк уже офіційно не Петровський. 20 січня 2025 року постановою Кабінету Міністрів України його перейменували на Шевченківський — за законом про деколонізацію топонімії, — але стара назва досі тримається в мовленні полтавців, на картах і в навігаторах. Під обома іменами йдеться про одне: три гектари в самому центрі Полтави, поруч із фасадом краєзнавчого музею, закладені 1905 року й відкриті 1909-го, з прямокутною сіткою алей, клумбами, водограями — і одним із найдивовижніших памʼятників Тарасові Шевченку в Україні, який стоїть тут із 1926 року й у 2026-му відзначив сторіччя.
Родзинки
- Памʼятник Шевченку роботи Івана Кавалерідзе — відкритий 12 березня 1926 року, заввишки близько пʼяти метрів, із залізобетону, у стилістиці кубізму й конструктивізму: постамент вирішено як асиметричне нагромадження площин і обʼємів, з якого виростає постать поета.
- Рядок «Заповіту» на постаменті — на камені викарбувано імʼя поета й рядок «…і вражою злою кровʼю волю окропіте», що робить памʼятник не портретом, а політичним висловлюванням своєї доби.
- Парк, зроблений до ювілею — територію впорядкував губернський садівник Іван Орловський: під його керівництвом висадили близько шістдесяти видів рідкісних порід дерев і чагарників, а відкриття приурочили до 200-річчя Полтавської битви 1909 року.
- Охоронний статус із 1964 року — парк-памʼятка садово-паркового мистецтва місцевого значення: рішення про заповідання ухвалили 18 квітня 1964 року й переоформили 22 листопада 1984-го.
- Дендрологічна колекція на трьох гектарах — ялина блакитна, дуб пірамідальний, ялівець, клени, декоративні групи бархату амурського, дубів і лип різних видів; за різними оцінками, тут росте від трьох до пʼяти десятків видів і різновидів дерев та чагарників.
- Сусідство з музеєм Кричевського — з південного боку парк замикає фасад Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського, спорудженого на початку XX століття як будинок губернського земства й вважається першою великою будівлею в стилі українського модерну.
Що всередині
Парк невеликий і побудований за класичним алейним принципом: прямокутна ділянка, розкреслена доріжками, із квітниками у вузлах і памʼятником як головним акцентом. Тут немає ані атракціонів, ані спортивних зон — це «парк для проходу й погляду», типовий для губернських міст початку XX століття, і саме в цій стриманості його цінність.
- прямокутна сітка алей із твердим покриттям, зручна для прогулянок і фотозйомки;
- памʼятник Тарасові Шевченку 1926 року — композиційний центр усього простору;
- водограї та квіткові композиції, які висаджують сезонно;
- декоративні групи хвойних — блакитна ялина й ялівець, що тримають колір узимку;
- лави вздовж алей, найзатишніші — у бічних, менш прохідних частинах;
- відкритий вихід до музейного фасаду, який фактично працює як паркова «стіна» з південного боку.
Чим зайнятися і для кого
- Туристам і гостям міста — обовʼязкова зупинка центрального маршруту: памʼятник Кавалерідзе бачили на фото багато, а от у натурі його масштаб і кут заломів площин читаються зовсім інакше.
- Полтавцям на обідній перерві — тінь, лави й вихід до центральних кварталів за кілька хвилин пішки; парк ідеально вписується в паузу серед робочого дня.
- Батькам із дітьми — компактний, добре проглядний простір без проїзної частини всередині; дитячого майданчика немає, тому це радше прогулянка, ніж ігри.
- Фотографам і художникам — рідкісне поєднання: конструктивістська скульптура, український модерн музейного фасаду й регулярний парк у одному кадрі.
- Тим, хто цікавиться дендрологією — на трьох гектарах зібрано колекцію, закладену професійним губернським садівником понад століття тому.
- Студентам — тихе місце для читання в центрі, куди не доходить шум магістралей.
Як дістатися і практичне
Парк лежить в історичному центрі Полтави, безпосередньо біля будівлі краєзнавчого музею, у пішій доступності від Корпусного саду й головних центральних кварталів. Сюди веде більшість міських тролейбусних і автобусних маршрутів, що прямують у центр; від будь-якої центральної зупинки — 5–10 хвилин пішки. Вхід вільний, огорожі й воріт немає, парк відкритий цілодобово. На огляд разом із памʼятником достатньо 20–30 хвилин, але в поєднанні з музеєм і сусіднім Корпусним садом закладайте пів дня. Через воєнний стан у місті діють комендантська година й обмеження на масові заходи; парк не є укриттям — найближчі захисні споруди розташовані в громадських будівлях центру, тож карту укриттів варто мати в телефоні. Врахуйте також, що памʼятник має статус обʼєкта культурної спадщини: підійматися на постамент або торкатися скульптури не можна.
Коли відвідати
Весна — час, коли парк показує свою «садову» природу: квітники висаджують заново, липи й клени розпускаються, а сірий залізобетон памʼятника різко контрастує зі свіжою зеленню. Літом три гектари тіні в центрі міста стають рятівним місцем: тут відчутно прохолодніше, ніж на розжарених центральних вулицях, а водограї дають ще кілька градусів. Осінь дає найкращий колір: липи жовтіють, клени червоніють, і на цьому тлі хвойні групи виглядають майже театрально; жовтень — найкращий місяць для фото. Взимку парк оголюється, і саме тоді конструктивістський памʼятник читається найчистіше: без листя видно всю геометрію постаменту, а блакитна ялина й ялівець лишаються єдиними кольоровими плямами.
Цікаво знати
Парк заклали 1905 року на пустирі, що залишився від земляних валів Полтавської фортеці XVIII століття, а впорядкував територію губернський садівник Іван Орловський — під його керівництвом висадили близько шістдесяти видів рідкісних порід дерев і чагарників. Відкриття приурочили до 200-річчя Полтавської битви, яке місто відзначало 1909 року, і назвали парк Петровським. Заповідний статус памʼятки садово-паркового мистецтва місцевого значення парк дістав 18 квітня 1964 року; його переоформили 22 листопада 1984-го, а нинішнім балансоутримувачем є комунальне підприємство «Декоративні культури» Полтавської міської ради. Головна ж історія парку почалася 12 березня 1926 року, коли тут відкрили памʼятник Тарасові Шевченку роботи Івана Кавалерідзе — скульптора, повʼязаного з Полтавщиною. Кавалерідзе відмовився від традиційної фігури на колоні: він вирішив постамент як пірамідальне, асиметричне нагромадження площин, з якого виростає постать Кобзаря, і виконав усе в залізобетоні — матеріалі, який для монументальної скульптури тоді був радикальним. За спогадами, на відкриття зійшлися тисячі людей, а «Заповіт» співав кількатисячний хор. Памʼятник ледь не загинув під час нацистської окупації: німецькі офіцери, збиті з пантелику лисиною скульптури, вирішили, що це Ленін, і збиралися його знищити — переконувати їх у зворотному довелося українському діячеві. Сьогодні монумент має статус памʼятки місцевого значення, і музейники наполягають на підвищенні його до національного, адже це один із найважливіших збережених обʼєктів конструктивістського періоду в українській скульптурі; 2026 року памʼятнику виповнилося сто років. Останній поворот в історії парку — топонімічний: 20 січня 2025 року постановою Кабінету Міністрів України Петровський парк перейменували на Шевченківський, привівши назву у відповідність до закону про деколонізацію топонімії; тією ж постановою на Полтавщині перейменували понад десять географічних обʼєктів. Варто розвіяти й поширену плутанину: памʼятник Петру I, створений 1915 року коштом випускників Петровського Полтавського кадетського корпусу, у цьому парку ніколи не стояв — він був у вестибюлі корпусу, 1950 року його перенесли до музею історії Полтавської битви, а 25 лютого 2025 року демонтували.
Поради відвідувачу
- Поєднуйте парк із краєзнавчим музеєм, фасад якого замикає його з півдня, — це найлогічніший маршрут центром і економія часу.
- Для зйомки памʼятника оберіть ранкове або надвечірнє світло: бічне сонце проявляє заломи площин постаменту, а полудень їх «сплющує».
- Не спирайтеся на скульптуру й не підіймайтеся на постамент — це обʼєкт культурної спадщини, а залізобетон 1926 року потребує обережного поводження.
Питання й відповіді
Як парк називається насправді — Петровський чи Шевченківський? Офіційна назва з 20 січня 2025 року — Шевченківський парк: його перейменували постановою Кабінету Міністрів України. Стара назва «Петровський» досі широко вживається в побуті й на картах.
Де він розташований? В історичному центрі Полтави, безпосередньо біля будівлі Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського, у пішій доступності від Корпусного саду.
Яка площа парку і коли його заклали? Близько трьох гектарів. Парк заклали 1905 року на місці колишніх фортечних валів, а відкрили 1909-го, до 200-річчя Полтавської битви.
Чим особливий памʼятник Шевченку? Це робота Івана Кавалерідзе, відкрита 12 березня 1926 року: близько пʼяти метрів заввишки, із залізобетону, у стилістиці кубізму й конструктивізму. Постамент — асиметричне нагромадження площин, а не класична колона; аналогів такого рішення в памʼятниках Кобзареві практично немає.
Чи стояв у парку памʼятник Петру I? Ні. Памʼятник 1915 року був у вестибюлі Петровського Полтавського кадетського корпусу, 1950 року його перенесли до музею історії Полтавської битви й демонтували 25 лютого 2025 року. З парком він не повʼязаний.
Які дерева тут ростуть? Ялина блакитна, дуб пірамідальний, ялівець, клени, а також декоративні групи бархату амурського, дубів і лип різних видів. За різними оцінками, колекція налічує від трьох до пʼяти десятків видів і різновидів.
Чи є вхідна плата й режим роботи? Ні, вхід вільний і цілодобовий. Обмеження накладає лише комендантська година, що діє в місті під час воєнного стану.
Скільки часу закладати на відвідини? На сам парк із памʼятником — 20–30 хвилин. Разом із краєзнавчим музеєм і прогулянкою до Корпусного саду виходить повноцінні пів дня центром Полтави.
Фото






Показати ще 1 фото

Відгуки відвідувачів
Останнє оновлення відгуків: 2026-08-04 20:37:37
Дані оновлюються щомісяця. Джерела: poltava-name.com та редакційна вибірка за відгуками.

Дуже гарний парк навпроти краєзнавчого музею
Один з най кращих парків Полтави! Де можна гарно відпочити. Де трохи не вистачає таких гарних – простих бо завжди тут багато бажаючих на них відпочити разом зі сім'єю. Тим більше, в ці літні святкові дні!
Приємний затишний чистий парк. Є освітлення і лави – це тішить. Є працюючий туалет за 2 грн.